Гіпертонія – тиха загроза: як не пропустити перші симптоми

Гіпертонія – досить підступне захворювання з загрозливими наслідками. Тому дуже важливо не пропустити її перші прояви та запобігти важким ускладненням.

Все про артеріальний тиск 

Нормальний АТ у стані спокою 120/80 мм.рт.ст. Це тиск, на який розрахована робота серцево-судинної системи відносно здорової людини. Є поняття «робочий тиск», тобто той, до якого звик організм, адаптувався. 

Бувають люди – «гіпотоніки», у них у спокої АТ нижче 120/70 мм.рт.ст. І це загалом непогано, за умови, що тиск стійко не знижується менше 90/60 мм.рт.ст. Але є й інша група людей – безсимптомні гіпертоніки. Тобто ті люди, у яких показники у спокої вищі за 130/80 мм.рт.ст.

Верхній та нижній артеріальний тиск

Тонометр показує два числових значення, одне з яких трохи вище за інше. Наприклад, 110/70 чи 120/80. Ці цифри, SYS (систола, перше значення) та DIA (діастола, друге значення), говорять про роботу серцевого м’яза в різних станах.

Систолічний (верхній) тиск – тиск на стінки судин під час скорочення серцевого м’яза (систоли). Високий верхній показник за нормального нижнього вважається проявом захворювань серця.

Діастолічний (нижній) тиск – тиск на стінки судин під час розслаблення серцевого м’яза (діастол). Високий нижній показник при нормальному верхньому ознака атеросклерозу або хвороб нирок.

У здорової людини артеріальний тиск знижується під час сну та підвищується при фізичній активності. Норми його поступово змінюються із віком. Адекватні показники у підлітковому віці – 110/70, у дорослих людей – 120/80, у літніх – не вище 140/90.

Симптоми високого артеріального тиску

Якщо ви відчули себе погано, а під рукою немає тонометра, зверніть увагу на наведені нижче симптоми. Вони можуть зазначити проблеми з тиском.

Ознаки підвищеного тиску:

• Запаморочення.
• Слабкість.
• Серцевий біль.
• Головний біль.
• Оніміння рук та ніг.
• Нудота.
• Шум у вухах.
• Порушення серцевого ритму.
• Почервоніння обличчя.
• Набряклість.

Якщо ви виміряли тиск, і він виявився підвищеним, рекомендується повторювати вимір як мінімум протягом тижня. Робіть це одночасно і записуйте показники. Якщо тиск постійно перевищує вікову норму на 15 одиниць і більше (наприклад, не опускається нижче 135/85 за норми 120/80) — це привід звернутися до лікаря. Незалежно від віку, не допускайте показників 140/90 і вище.

Якщо вчасно не вжити заходів, є ризик гіпертонічного кризу — критичного підвищення артеріального тиску, що загрожує життю.

Коли підвищення тиску вважають нормою

Високий тиск – не обов’язково ознака хвороби. Його короткочасне підвищення можливе і з фізіологічних причин:

1. Дитячий та підлітковий вік. У дітей серцево-судинна система розвивається повільніше за опорно-руховий апарат, а в підлітковому віці організм відчуває гормональну перебудову. Вона супроводжується зміною настрою без видимих причин, що призводить до стрибків артеріального тиску. У стані спокою у підлітка показники можуть бути вищими, ніж при фізичному навантаженні.
2. Фізичні навантаження. Біг, підйом тяжкості та інші види фізичної активності підвищують потребу задіяних груп м’язів у кисні. Цю потребу за рахунок почастішання та посилення серцевих скорочень забезпечує інтенсивний приплив крові. Через форсовану роботу серцево-судинної системи можливе підвищення тиску під час та після фізичних навантажень.
3. Стрес. Ситуації, в яких людина зазнає гніву або страху, призводять до викиду адреналіну в кров. Результат – тахікардія та високий артеріальний тиск.

У нормі у всіх трьох випадках тиск підвищується короткочасно. Це не причина для занепокоєння, але привід для спостереження, щоб виключити розвиток гіпертонії.

Артеріальна гіпертензія: ознаки та наслідки

Артеріальна гіпертензія є провідним фактором ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи. Підвищення тиску кожні 10 мм рт.ст. збільшує ризик розвитку патологій серця і судин на 30%.

В результаті частого, тривалого та надмірного підвищення артеріального тиску відбуваються структурні зміни в судинній стінці артерій та зміни в самому серці. А саме: порушення мікроциркуляції (зниження щільності капілярів), порушення системи центральної (тої, яка в головному мозку) регуляції рівня артеріального тиску, підвищення жорсткості великих судин, механічне пошкодження внутрішнього шару судин, що призводить до ендотеліальної дисфункції серця. Окрім того, ушкоджуються внутрішні органи, які погано кровопостачаються в умовах підвищеного АТ.

Гіпертонія може спричинити серцеві напади, призвести до серцевої недостатності. У кровоносних судинах можуть утворитися випинання стінок (аневризми) та стоншення, викликані високим тиском, що підвищує ймовірність тромбозу та розривів. Підвищення тиску в кровоносних судинах може також спричинити вилив крові в головний мозок. Гіпертонія може спричинити також ниркову недостатність, сліпоту, розриви кровоносних судин, зниження пам’яті та інтелектуальних здібностей.

Чинники, що провокують розвиток гіпертонії

Нездорове харчування. Часте переїдання та надмірне споживання їжі з високим вмістом холестерину призводить до підвищення ризику розвитку атеросклерозу, звуження просвіту кровоносних судин, ожиріння та підвищення навантаження на серце. Результатом цих захворювань стає підвищений артеріальний тиск. До причин розвитку гіпертонії також відносять солону їжу, міцний чай та каву (одна чашка цього напою короткочасно підвищує тиск на 10-15 одиниць).

Шкідливі звички. Алкогольні напої підвищують тиск, тому регулярне споживання спиртного провокує розвиток гіпертонії. Через рефлекторне звуження та спазму судин — лише одна сигарета короткочасно підвищує тиск на 10-20 одиниць.

Спадковість. Шанс розвитку гіпертонії у людей, один із батьків яких має в анамнезі це захворювання, вищий, ніж у тих, хто має гарну спадковість за серцево-судинною системою.

Супутні захворювання. Високий тиск — не завжди наслідок шкідливих звичок та генетичної схильності. Причиною можуть стати захворювання серця (нещодавно ми говорили про фактори ризику розвитку серцевих захворювань), нирок, печінки, хребта та нервової системи, діабет, атеросклероз чи неправильну роботу залоз внутрішньої секреції. У цьому випадку гіпертонія – симптоматичний стан, який усувають лікуванням основного захворювання.

Вимірювання тиску в домашніх умовах

Щоденний моніторинг тиску проводиться  двічі на день – вранці та ввечері. Важливо дотримуватися правил: манжета повинна бути підібрана за розміром, рука лежить на рівні серця, дотримується фізичного та емоційного спокою. Під час процедури не можна розмовляти

Оптимальний час для самостійного контролю: вранці до сніданку, протягом години після пробудження (з 06:00 до 09:00), та ввечері – перед вечерею або мінімум через 2 години після вечері (з 18:00 до 21:00)

Отримані показники потрібно записувати до таблиці, обов’язково вказавши дату та час виміру. У термінології лікарів це називається щоденником контролю АТ. Також у таблиці можуть вказуватись частота серцевих скорочень, загальне самопочуття, інші дані. Наприклад, ситуації підвищення показників через стресову обстановку краще записувати, щоб причина була зрозумілою. 

Самостійний прийом гіпотензивних препаратів також бажано відзначати у щоденнику. Вимірювання АТ у медичній установі дає достатньо інформації, щоб поставити діагноз та підібрати терапію. Але в окремих ситуаціях лікар може призначити 24-годинний контроль за допомогою спеціального пристрою.

Добовий моніторинг артеріального тиску

Найточніший спосіб діагностики гіпертонії – добове моніторування артеріального тиску. На плечі пацієнта фіксується манжета з електронним пристроєм керування, який автоматично нагнітає повітря та фіксує показники раз на пів години вдень та раз на годину вночі. Таке дослідження відбиває повну картину зміни тиску за 24 години.

Точні відомості, які дає добовий моніторинг артеріального тиск:

• добовий індекс – різниця між денним та нічним тиском;
• добовий ритм зміни тиску;
• рівень тиску під час сну – якщо не знижується на 10-20% до середини ночі, це говорить про високий ризик ускладнень для серця та системи кровообігу;
• динаміка змін у ранній ранковий годинник — проміжок з 4 до 10 ранку вважається періодом найвищого підйому тиску. Саме тоді симпатоадреналовая система, регулююча майже всі фізіологічні функції організму, входить у режим найбільшої добової активності.

Якщо за підсумками моніторингу середньодобовий тиск дорівнює 130/80 мм рт.ст. або перевищує ці цифри, діагноз “артеріальна гіпертензія” вважається підтвердженим.

Добовий моніторинг цікавий і з погляду вивчення способу життя, оскільки виявляє пресорні реакції – відповідь організму на фізичне навантаження, емоційне напруження та інші подразники. Наприклад, різкі підйоми тиску у робочий час та його стабільне зниження поза роботою — прямий показник граничного рівня стресу в конкретних умовах.

Коли призначається добовий моніторинг

• Сильне розходження між клінічними та домашніми вимірами (від 20 мм рт. ст. і більше).
• Підозра на нічну гіпертонію або підвищений нічний тиск, наприклад, при хронічній хворобі нирок або нічних затримках дихання.
• Для збирання додаткових даних про хворобу, оцінки добового ритму та діапазону зміни тиску.
• У всіх ситуаціях, коли рекомендовано домашній контроль стану, додатково до нього може бути призначений добовий моніторинг – на розсуд лікаря.

Дані самостійного контролю та добового моніторингу АТ – основні при діагностиці гіпертензії. Але на додаток до них можуть призначатися інші види обстежень.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 30 04 2025. Поданий під Здоров'я. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.