Ґец Лев Львович

Лев Львович Ґец

Біографія

Леон (Лев) Львович Ґец народився 13 квітня 1896 року у Львові, в родині адвоката. З дитинства захоплювався мистецтвом, особливо малюванням. У 1914 році, після закінчення гімназії, вступив до Львівської політехніки, але з початком Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії.

Воював на фронті в складі Українських січових стрільців, брав участь у битві під Маківкою. Після розвалу Австро-Угорської імперії приєднався до Української Галицької Армії (УГА). У лавах УГА, під керівництвом художника-графіка Леопольда Левицького, почав займатися графікою.

Після поразки УГА в 1919 році Ґец повернувся до Львова, де продовжив навчання у Львівській політехніці. Водночас відвідував приватну художню студію Теофіла Копистинського. У 1922 році разом з іншими молодими українськими художниками заснував мистецьке об'єднання "Нове товариство".

Творчість

Графіка

Ґец став одним з найвизначніших українських графіків ХХ століття. Його творчість відзначалася майстерним використанням різноманітних графічних технік, таких як офорт, літографія, ксилографія та лінорит. Основною тематикою його творів була історія України, портрети відомих українців, а також сцени з сільського життя.

Він створив численні офорти, присвячені історії Запорізької Січі та козацтва. Його серія "Козацька слава" (1925-1939) стала класикою української графіки. В ній художник зобразив героїчні битви та походи українських козаків.

Крім історичних тем, Ґец створив багато портретів видатних діячів української культури, зокрема Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших. Його портрети характеризуються психологічною глибиною та реалізмом.

Живопис

Окрім графіки, Ґец також займався живописом. Його картини переважно були пейзажі та жанрові сцени. Він віддавав перевагу теплим, м'яким кольорам та ліричному настрою.

Педагогічна діяльність

В 1931 році Ґец став викладачем Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). У 1939-1941 роках очолював кафедру графіки цього інституту.

Після Другої світової війни викладав у Народній школі мистецтв у Львові та Львівському художньому училищі. Виховав цілу плеяду молодих художників, багато з яких стали видатними майстрами українського мистецтва.

Громадська діяльність

Ґец завжди був активним у громадському житті. У 1920-х роках був членом Українського ремісничо-промислового товариства "Відродження". Після закінчення Другої світової війни очолював Львівський відділ Спілки художників України.

Він був ініціатором створення у Львові музею визвольної боротьби України та Українського музею-архіву. Брав участь у численних виставках та каталогуванні української графіки.

Останні роки

В останні роки життя Лев Ґец жив у Кракові, де помер 16 грудня 1971 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Пам'ять

Творчість Льва Ґеца отримала широке визнання. Його твори зберігаються у багатьох музеях України та світу, зокрема у Львівській галереї мистецтв, Національному художньому музеї України та Третьяковській галереї в Москві. У Львові на його честь названо вулицю та встановлено пам'ятник.

Лев Львович Ґец був одним з найвизначніших українських художників-графіків ХХ століття. Його творчість відзначалася майстерним використанням різних графічних технік та втіленням національно-патріотичної тематики. Ґец також був активним громадським діячем та талановитим педагогом. Його спадщина продовжує надихати сучасних українських художників.

Запитання, що часто задаються

• Де народився Лев Ґец?

  • Львів

• У яких видах мистецтва працював Лев Ґец?

  • Графіка та живопис

• Яка основна тематика графічних творів Лева Ґеца?

  • Історія України, портрети, сцени з сільського життя

• Де викладав Лев Ґец?

  • Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, Львівське художнє училище

• Де похований Лев Ґец?

  • Личаківський цвинтар у Львові

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 17 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.