Галліканізм

# вікіпедія, Популярність: помірна

Галліканство – виклик папській владі у Франції

У середньовічному релігійно-політичному ландшафті Європи Франція виділялася своєю унікальною церковною моделлю – галліканізмом. Починаючи приблизно з XIV століття, ця система прагнула обмежити владу Папи Римського та посилити автономію французької церкви. В основі галліканізму була ідея, що національна церква повинна бути вільною від зовнішнього втручання та керуватися власними законами.

Історична еволюція галліканізму

Коріння галліканізму знаходяться в середньовічних дебатах про відносини між світською та релігійною владою. З одного боку, понтифіки прагнули підтримувати свій верховний авторитет, а з іншого – монархи наполягали на своїй незалежності в церковних питаннях. У Франції ці суперечності набули особливої актуальності під час Авіньйонського полону пап (1309-1377), коли папський двір перебував у Франції, що призвело до зменшення його впливу за межами країни.

Галліканські свободи – ключові принципи

базувався на трьох основних принципах, відомих як “галліканські свободи”:

1. Обмеження папського впливу. Французька церква відкидала ідею непогрішності Папи та обмежувала його владу шляхом прийняття національних церковних законів, таких як “Pragmatica Sanctio of Bourges” (1438).

2. Автономія національних зборів єпископів. Французькі єпископи стверджували свою незалежність від папських рішень, наполягаючи на тому, що вони мають остаточне право приймати рішення у справах французької церкви.

3. Верховенство національного права. Французьке законодавство ставилося вище за канонічне право, що дозволяло державі регулювати церковну діяльність.

Конфлікти з папством та державною підтримкою

Галліканізм постійно викликав конфлікти з папством. Папи прагнули захистити свою владу та розглядали французьку модель як загрозу папської зверхності. У 1516 році Папа Лев X видав буллу “Unam Sanctam”, яка підтверджувала верховенство папського престолу над усіма християнськими правителями та церквами. Ця булла викликала обурення у Франції та посилила напруженість між Папством та французькою монархією.

Проте, незважаючи на опір пап, галліканізм отримав сильну підтримку від французьких монархів. Королі і парламенти прагнули обмежити вплив церкви та зберегти власний контроль над релігійними справами у Франції. Також, галліканізм дозволяв королям Франції призначати єпископів та стягувати податки з церковної власності.

Скасування галліканізму під час французької революції

Галліканізм зазнав остаточного удару під час Французької революції. У 1789 році Національні збори прийняли “Декларацію прав людини і громадянина”, яка проголошувала рівність усіх громадян перед законом, незалежно від їхньої релігійної приналежності. Це призвело до скасування галліканізму та відокремлення церкви від держави у Франції.

Висновок

Галліканізм був унікальним явищем в історії Франції, яке підкреслює бажання країни зберегти свою незалежність від Папи Римського. Заснований на принципах обмеження папського впливу, автономії національних зборів єпископів та верховенства національного права, галліканізм набув міцну підтримку у французьких монархів. Проте його скасування під час Французької революції ознаменувало кінець цієї системи та перехід до повної свободи віросповідання у Франції.

Питання, що часто задаються:

1. Які були основні принципи галліканізму?

2. Як галліканізм вплинув на відносини між Францією та Папством?

3. Яку роль відігравали французькі монархи в підтримці галліканізму?

4. Чому галліканізм був скасований під час Французької революції?

5. Яке значення має галліканізм в історії Франції?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 29 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.