Печеніжинський повіт
Загальна інформація
Печеніжинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця, яка існувала в складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та Польської Республіки. Адміністративним центром повіту було місто Печеніжин.
Історія
Австрійський період
У складі Австро-Угорської імперії Печеніжинський повіт виник в 1867 році в результаті адміністративної реформи. До його складу входила територія нинішніх Печеніжинської та Коломийської громад Івано-Франківської області.
Період ЗУНР
Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Печеніжинський повіт увійшов до складу Західно-Української Народної Республіки.
Польський період
В результаті радянсько-польської війни 1919-1921 років Східна Галичина, в тому числі й Печеніжинський повіт, відійшла до складу Польщі. Повіт був включений до Станіславського воєводства.
Радянський період
У 1939 році, після початку Другої світової війни, Польща була окупована німецькими військами. Радянський Союз, відповідно до таємних домовленостей із Німеччиною (Пакт Молотова-Ріббентропа), окупував східну частину Польщі, до якої входив і Печеніжинський повіт.
У 1945 році, після завершення війни, територія повіту була включена до складу Української РСР. У 1946 році Печеніжинський район був скасований, а його територія розподілена між Коломийським та Снятинським районами.
Адміністративний поділ
У період Австро-Угорщини Печеніжинський повіт поділявся на 10 громад:
- Берем'яни
- Бичківці
- Видинів
- Ворона
- Заболотів
- Зеленів
- Марківка
- Печеніжин
- Снятин
- Хобень
У складі Польської Республіки кількість громад у Печеніжинському повіті скоротилася до 7:
- Видинів
- Ворона
- Печеніжин
- Снятин
- Хоростків
- Яківка
- Ясенів-Пільний
Населення
За даними австрійського перепису населення 1880 року, в Печеніжинському повіті проживало 92 508 осіб. З них 81% становили українці, 15% — поляки, 3% — євреї та 1% — інші національності.
За переписом 1931 року, проведеним у Польській Республіці, населення повіту становило 104 500 осіб. Українці складали 85% населення, поляки — 13%, євреї — 1% та інші національності — 1%.
Економіка
Основними галузями економіки Печеніжинського повіту були сільське господарство, торгівля та промисловість. У повіті вирощували пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу та картоплю. Розвивалось тваринництво, зокрема розведення великої рогатої худоби, свиней та овець.
У Печеніжині діяв хлібокомбінат, шкіряний завод, спиртозавод та інші невеликі промислові підприємства. У повіті також проводилась торгівля сільськогосподарською продукцією та промисловими товарами.
Освіта та культура
У Печеніжинському повіті діяла мережа початкових шкіл. У повітовому центрі працювала гімназія, заснована у 1630 році.
У повіті виходили місцеві газети, що висвітлювали події регіону та політичне життя. Розвивалась народна культура, зокрема традиційне українське мистецтво, музика та танці.
Печеніжинський повіт був важливим адміністративно-територіальним утворенням у складі Австро-Угорщини, ЗУНР та Польської Республіки. У повіті розвивались економіка, освіта та культура. Після Другої світової війни територія повіту була розподілена між іншими районами Івано-Франківської області.
Часті запитання
У яких роках існував Печеніжинський повіт?
- 1867-1946 роки
Які країни входили до складу Печеніжинського повіту?
- Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка
Яким був адміністративний центр повіту?
- Місто Печеніжин
Які національності проживали в Печеніжинському повіті?
- Українці, поляки, євреї
Якими галузями економіки займалось населення повіту?
- Сільське господарство, торгівля, промисловість
У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!
⚡⚡⚡ Топ-новини дня ⚡⚡⚡
Хто такий Такер Карлсон? Новий законопроект про мобілізацію З травня пенсію підвищать на 1000 гривень