Як називали полонених українців?

Полоненими українцями під час різних історичних подій називали по-різному. Назви відрізнялися залежно від часу, місця та обставин захоплення.

У часи Київської Русі полонених українців називали бранцями або полонниками. Це були люди, захоплені в полон під час військових походів та набігів.

Згодом, з виникненням козацької держави, полонених українців почали називати ясиром. Це слово тюркського походження і означало "полонений". Ясир включав як чоловіків, так і жінок, дітей.

Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького полонених українців називали запорожцями. Це було пов'язано з тим, що більшість полонених належала до запорозького війська.

У період Російської імперії полонених українців, що брали участь у національно-визвольному русі, називали політичними в'язнями. Їх ув'язнювали за різні прояви нелояльності до російської влади, як-от участь у протестах, поширення забороненої літератури.

Під час Першої світової війни полонених українців, що воювали в австро-угорській армії, називали січовиками. Це пов'язано з тим, що вони були членами Українських січових стрільців – військового формування, створеного у 1914 році.

Під час Другої світової війни полонених українців, що воювали в Червоній армії або в українських повстанських загонах, називали оунівцями. Це пов'язано з тим, що вони були членами Організації українських націоналістів (ОУН) – українського політичного руху, що виступав за незалежність України.

У повоєнний період полонених українців, що брали участь у боротьбі за незалежність України, називали дисидентами. Це були люди, що виступали проти радянського тоталітарного режиму і боролися за права людини.

З відновленням незалежності України полоненими українцями називають громадян України, захоплених у полон під час збройних конфліктів. Наймасштабнішим збройним конфліктом останнього часу є російсько-українська війна, що триває з 2014 року.

Під час цієї війни полоненими українцями називають військовослужбовців Збройних сил України, Національної гвардії, інших правоохоронних органів, а також добровольців, які потрапили в полон до російських військ.

Отже, назва полонених українців змінювалася залежно від історичних обставин. Бранці, полонники, ясир, запорожці, політичні в'язні, січовики, оунівці, дисиденти, полонені – усі ці назви відбивають складну та часто трагічну історію українського народу.

Полонені українці

Полоненими українцями називали українських військових і цивільних осіб, яких брали в полон під час воєнних дій у різні історичні періоди. Термінологія, що стосувалася полонених українців, змінювалася з часом, відображаючи політичні, соціальні та культурні контексти, в яких їх утримували.

Одне з найдавніших слів для позначення полонених українців — «бранець», яке походить від давньослов'янського слова «братати», що означає «брати в полон». У середньовічні часи широко використовувалися терміни «невольник» і «челядь», які вказували на підневільне становище полонених.

У XIX столітті набув поширення термін «військовополонений», який використовувався в міжнародних конвенціях і договорах. Після Першої світової війни з'явилися поняття «інтернований» (стосовно цивільних осіб) і «остарабайтер» (стосовно українців, вивезених на примусові роботи до нацистської Німеччини).

Під час Другої світової війни німецькі окупанти використовували щодо українських полонених терміни «ostarbeiter» (східний робітник) і «kriegsgefangener» (військовополонений). У радянський період для полонених українців застосовувалися терміни «ув'язнений» і «спецпереселенець», які підкреслювали їхній політичний статус.

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році для позначення полонених українців офіційно почали використовувати термін «військовополонений», що відповідає міжнародному праву. Цей термін не має негативних конотацій і свідчить про повагу до прав полонених незалежно від їхнього етнічного походження.

Варто зазначити, що термінологія, пов'язана з полоненими українцями, може змінюватися залежно від контексту їх утримання. Наприклад, під час російсько-української війни з 2014 року російська сторона часто називає українських військовополонених «ополченцями» або «українськими націоналістами», що є спробою легітимізувати незаконне утримання та просувати пропагандистські наративи.

Загалом, термінологія, що використовується для позначення полонених українців, є відображенням історичних, політичних та соціальних обставин їх полону. Ця термінологія набуває особливої ваги в контексті міжнародного права та принципів гуманного поводження з військовополоненими.

Ім'я та прізвище експерта: Тарас Чухліб

Текст експерта:

В різні історичні періоди українських полонених називали по-різному:

• У часи Київської Русі – "полон"
• У період Козацької держави – "бранці", "невольники"
• У XIX-XX століттях – "полонені", "військовополонені"
• У радянський період – "особи, які перебувають у полоні"
• У сучасній Україні – "військовополонені"

Назва "ятр" використовувалася для позначення невільників з українських земель в Османській імперії та Кримському ханстві.

1. Як українців називали під час полону в таборах нацистської Німеччини?

Під час Другої світової війни українських військовополонених у таборах нацистської Німеччини називали "остарбайтерами", що означає "східні робітники". Вони становили значну частину примусових робітників, яких використовували на різних роботах, таких як сільське господарство, будівництво та промисловість.

2. Яке прізвисько давали українським військовополоненим у таборах ГУЛАГу?

У таборах ГУЛАГу українських військовополонених часто називали "бандерами" або "бандерівцями". Це прізвисько походить від імені Степана Бандери, лідера Організації українських націоналістів (ОУН), яка боролася за незалежність України.

3. Як називали українських селян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Німеччини?

Українських селян, які під час Другої світової війни були насильно вивезені на примусові роботи до Німеччини, називали "остарбайтерами", як і військовополонених. Більшість з них мали обмежену освіту та професійні навички, тому їх часто використовували на низькокваліфікованій роботі.

4. Яке прізвисько давала радянська пропаганда українським повстанцям після Другої світової війни?

Радянська пропаганда називала українських повстанців, які боролися за незалежність України після Другої світової війни, "бандитами" або "кулаками". Ці терміни використовувалися для знецінення та дегуманізації повстанців, представляючи їх як злочинців та експлуататорів.

5. Яку назву мали українські військовополонені, які були завербовані до лав німецького Вермахту?

Українські військовополонені, які були завербовані до лав німецького Вермахту, мали назву "українська допоміжна поліція" або "українська самооборона". Вони виконували різні обов'язки, такі як охорона об'єктів, боротьба з партизанами та участь у каральних операціях.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 30 12 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.