Вихід селянський

Вихід селянський — це право залежних селян в певний визначений законом або традицією період залишити свого володаря. Таке право існувало в часи Середньовіччя та Нового часу. Його регламентували державні закони та регіональні укази й документи.

Вихід селянський у Київській Русі

У період Київської Русі самовільний вихід заборонявся для закупів. Ця норма була закріплена в "Руській правді" (поширена редакція).

Вихід селянський у Закарпатській Україні

У XIII столітті в Закарпатській Україні, згідно з указом угорського короля Андрія III (1290-1301 рр.), селяни мали право виходу на осінній Юріїв день. Ця норма неодноразово підтверджувалася, а в 1486 році було встановлено штраф для феодалів, які після повного розрахунку заважали виходу селян.

Вихід селянський у Галичині

У Галичині XIV-XV століть право виходу регламентувалося Вислицьким статутом 1347 року та сеймиковою постановою галицької шляхти 1435 року. Для виходу селянин сплачував вихідне: 1 копу грошей та натуральну данину. Одночасно могли вийти не більше 1-2 сімей. У 1444 році було ухвалено постанову, яка зобов'язувала шляхтича, який узяв викуп і не відпустив селянина, сплатити штраф (3 гривні).

У XV столітті в українських селах Галичини вихідне становило 1 гривню (48 грошей). Селянам заборонялося переходити до сіл іншого права — німецького (Магдебурзьке право) або волоського права.

Вихід селянський у селах волоського та німецького права

У селах волоського права вихідне становило 12 грошей, і вихід не був обмежений певним терміном. У поселеннях німецького права селянин міг вийти лише за умови надання натомість вихідного рівноцінного господаря.

Заборона виходу селянського наприкінці XVII – початку XVIII століть

У 1705 році польський король Станіслав I Лещинський поширив своїм привілеєм на галицькі землі норми польської держави щодо виходу селянського. Відтоді право виходу повністю залежало від волі шляхти, і фактично селянам було заборонено залишати своїх володарів.

Вихід селянський був важливим правом для селянства в Середньовіччі та Новому часі. Воно дозволяло селянам змінювати місце проживання та умови праці, хоча і було обмежене певними умовностями. Остаточно право виходу селянського було скасовано наприкінці XVII – початку XVIII століть у зв'язку з посиленням феодального ладу.

Часті запитання

• Коли виник вихід селянський? В середні віки.
• Які були обмеження для виходу селянського? Умови виплат, одночасність виходу, осадження рівноцінного господаря.
• Чи можна було селянам переходити до сіл іншого права? В деяких випадках – ні.
• Коли остаточно було скасовано вихід селянський? Наприкінці XVII – початку XVIII століть.
• Від чого залежало право виходу в останні століття його існування? Від волі шляхти.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 24 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.