Угода про дружбу, добросусідство і співробітництво між СРСР і Демократичною Республікою Афганістан

Історичний контекст

Угода про дружбу, добросусідство і співробітництво між СРСР і Демократичною Республікою Афганістан (ДР Афганістан) була підписана 5 грудня 1978 року в Москві на тлі глобального порядку, позначеного Холодною війною. Ідеологічна близькість керівництва обох країн відіграла важливу роль у розвитку їх відносин.

Сторони угоди

Угоду підписали з радянської сторони Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР Леонід Ілліч Брежнєв. З афганської сторони підписантами стали Голова Революційної ради, Прем'єр-міністр і виконувач обов'язків міністра оборони Нур Мухаммед Таракі. Таракі також очолював Центральний комітет Народно-Демократичної партії Афганістану.

Зміст угоди

Угода складалася з кількох ключових положень, які встановлювали принципи та напрямки двостороннього співробітництва:

• Політична співпраця: Сторони зобов'язалися розвивати дружні відносини, засновані на принципах поваги до суверенітету, територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи іншої сторони.
• Економічна співпраця: Угода передбачала розширення і поглиблення економічного співробітництва, включаючи торгівлю, науково-технічний обмін і реалізацію спільних економічних проектів.
• Військова співпраця: Угода передбачала військову допомогу і співробітництво між двома країнами, що включало надання СРСР військової техніки, навчання і консультацій афганським військовим.
• Ідеологічна співпраця: Сторони домовилися сприяти обміну культурною і науковою інформацією, а також розвивати зв'язки між засобами масової інформації та громадськими організаціями.

Значення угоди

Угода про дружбу, добросусідство і співробітництво мала значний вплив на відносини між СРСР і ДР Афганістан:

• Угода зміцнила політичні та ідеологічні зв'язки між двома країнами, забезпечуючи підтримку Радянського Союзу для новоствореного афганського уряду.
• Економічне співробітництво, передбачене угодою, сприяло розвитку економіки Афганістану, особливо в галузях промисловості, сільського господарства і інфраструктури.
• Військова підтримка Радянського Союзу допомогла афганському уряду боротися з повстаннями і протистояти зовнішнім втручанням.

Радянсько-афганська війна

Угода про дружбу, добросусідство і співробітництво стала одним з чинників, що призвели до радянсько-афганської війни (1979-1989). Втручання СРСР в Афганістан для підтримки уряду Таракі призвело до тривалого конфлікту і значних людських втрат для обох сторін.

Угода про дружбу, добросусідство і співробітництво між СРСР і ДР Афганістан була важливою двосторонньою угодою, яка передбачала тісне співробітництво між двома країнами в різних сферах. Однак економічна і військова допомога, що випливала з цієї угоди, також сприяла залученню Радянського Союзу в афганський конфлікт, що мав далекосяжні наслідки для обох країн.

Часті запитання

1. Якою була мета Угоди про дружбу, добросусідство і співробітництво?

• Мета полягала в тому, щоб встановити тісніше співробітництво між СРСР і ДР Афганістан на підставі близькості ідеологічних позицій керівництва обох країн.

2. Коли і де була підписана угода?

• Угода була підписана в Москві 5 грудня 1978 року.

3. Якими були ключові положення угоди?

• Положення охоплювали політичну, економічну, військову і ідеологічну співпрацю.

4. Який вплив мала угода на відносини між СРСР і ДР Афганістан?

• Угода зміцнила політичні зв'язки, сприяла економічному розвитку і надала військову підтримку афганському уряду.

5. Чи відіграла угода роль в радянсько-афганській війні?

• Так, угода стала одним з факторів, що призвели до втручання Радянського Союзу в Афганістан і подальшого конфлікту.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 19 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.