Ткач Борис Іванович – довідка

# вікіпедія

Борис Іванович Ткач: Шлях легендарного воєначальника

Біографія

Борис Іванович Ткач народився 25 жовтня 1935 року в Гусятині, Хмельницької області, Української РСР. Після закінчення середньої школи у 1953 році, вирішив присвятити своє життя військовій справі та вступив до Київського вищого танкового училища імені Ф.Е .Дзержинського.

Початок військової кар’єри

У 1957 році, після завершення навчання, Ткача відправили до 103-ї танкової дивізії Групи радянських військ у Німеччині, де він розпочав свою військову кар’єру на посаді командира танкового взводу. Подальші роки проходили у здобутті досвіду та підвищенні кваліфікації в різних танкових частинах.

Афганська війна

У 1980 році Ткача призначили командувачем 40-вої загальновійськової армії Туркестанського військового округу, яка у грудні 1979 року була введена в Афганістан. Під його керівництвом армія брала участь у великих бойових операціях, включаючи штурм палацу Аміна у Кабулі та взяття Панджшерської долини.

Повернення в СРСР

У 1982 році Ткача призначили першим заступником командувача військ Забайкальського військового округу. З 1985 року він служив на посаді командувача військ Київського військового округу. У 1988 році отримав звання генерал-лейтенанта. На цій посаді Ткач здійснив значний внесок у зміцнення обороноздатності та вдосконалення бойової підготовки військ.

Вихід на пенсію та смерть

У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, Ткач пішов у відставку з військової служби. Він активно займався громадською діяльністю, був членом Ради ветеранів війни в Афганістані та працював на різних посадах у державних структурах. Борис Іванович Ткач помер 24 жовтня 2010 року у віці 75 років у Києві.

Нагороди та звання

За свою військову кар’єру Борис Іванович Ткач був удостоєний безлічі орденів та медалей. Особливо відзначимо:

• Орден Леніна
• Орден Червоного Прапора
• Орден Вітчизняної війни I ступеня
• Орден Червоної Зірки
• Орден “За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР” III ступеня

Вшанування пам’яті

Борис Іванович Ткач був похований у Києві на Байковому кладовищі. У пам’ять про нього вулиці у його рідному Гусятині, а також у Чугуєві та Павлограді названі його ім’ям. У Гусятині також встановлено пам’ятник генерал-лейтенанту. Військовий інститут Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка має музей, присвячений його життєвому та бойовому шляху.

Висновок

Борис Іванович Ткач був видатним воєначальником, який присвятив своє життя служінню Батьківщині. Він був мудрим, досвідченим і вмілим командиром, який користувався глибокою повагою у своїх підлеглих та колег. Пам’ять про нього зберігається в серцях усіх, хто знав його чи чув про його подвиги.

Часті запитання:

1. Якими були найважливіші досягнення Бориса Івановича Ткача на посаді командувача 40-вої армії в Афганістані?
2. Як Ткач сприяв зміцненню обороноздатності та вдосконаленню бойової підготовки військ Київського військового округу?
3. Якими були причини відходу Ткача у відставку з військової служби в 1992 році?
4. Чим займався Борис Іванович Ткач після виходу на пенсію?
5. Чому Ткач вважався видатним воєначальником, якими були його якості та особливості?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 19 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.