Танатоз
Танатоз – Рефлекторне імітування смерті
( давньогр. Θάνατος – бог смерті ) являє собою пристосувальну поведінкову чи рефлекторну реакцію, що спостерігається в деяких тварин. При цьому організм імітує свою смерть, найчастіше для того, щоб уникнути нападу хижаків, в окремих випадках – з метою агресивної мімікрії.
Рефлекторний танатоз
У багатьох хребетних тварин, включаючи птахів, плазунів та ссавців, танатоз є рефлекторною реакцією, що запускається сильним подразником, таким як біль, страх чи тиск. Зазвичай вона проявляється в тому, що тварина завмирає, втрачає м'язовий тонус, витягує кінцівки та припиняє дихати.
Рецептори тиску, розташовані на шкірі та внутрішніх органах, отримують стимуляцію, викликаючи рефлекторне зниження активності центральної нервової системи, що призводить до нерухомості та уповільнення дихання. Ці фізіологічні зміни створюють враження смерті, مما збиває з пантелику хижака та дозволяє тварині уникнути хижого виявлення.
Поведінковий танатоз
Поведінковий танатоз відрізняється від рефлекторного тим, що він є цілеспрямованою дією, контрольованою твариною. Він зазвичай спостерігається у безхребетних, особливо у комах.
Тварина може використовувати різні поведінкові сигнали, щоб імітувати свою смерть, такі як прикидання мертвого, розпушення тіла або виділення неприємного запаху. Ці сигнали також призначені для того, щоб ввести хижака в оману і збільшити ймовірність виживання.
Агресивна мімікрія
У деяких випадках танатоз може використовуватися як форма агресивної мімікрії. Наприклад, певні види жуків прикидаються мертвими і завмирають, але при наближенні комахи, на яку вони полюють, вони раптово оживають та атакують свою жертву.
Застосування танатозу в природі
Танатоз є важливою стратегією виживання для багатьох тварин, що населяють різноманітні екосистеми. Він допомагає їм уникати хижих виявлень, зменшуючи ризик загибелі та збільшуючи їх шанси на виживання та розмноження.
Приклади танатозу в тваринному світі
- Полозові: Ці неотруйні змії відомі своєю здатністю впадати в кататонічний стан, відомий як "танатоз", коли вони відчувають загрозу. Вони згортаються клубком, вивертають голову і язик та виділяють неприємний запах.
- Опосуми: Ці сумчасті посідають третє місце серед найбільш "оскароносних" тварин у світі. Вони прикидаються мертвими, коли відчувають загрозу, закриваючи очі, пускаючи слину і стаючи жорсткими.
- Комахи-палиці: Ці комахи наполегливо імітують дрібні гілки, коли відчувають загрозу. Вони завмирають, витягують ноги і притискаються до гілки, стаючи практично невидимими для хижаків.
- Пташенята великих птахів: Деякі новонароджені пташенята великих птахів можуть вдаватися до танатозу, коли їх гніздо загрожує небезпека. Вони заплющують очі, згортаються клубочком і залишаються нерухомими, щоб уникнути виявлення хижаками.
- Павуки-краби: Ці павуки розпластуються на землі та прикидаються мертвими, коли виявляють загрозу. Їх плоскі тіла і розмашисті ноги допомагають їм замаскуватися під листя або каміння.
Танатоз є важливою адаптивною стратегією, що використовується тваринами з різних екосистем для уникнення хижацьких виявлень та збільшення шансів на виживання. Рефлекторний та поведінковий танатоз, а також агресивна мімікрія – це різні прояви цієї адаптації, що демонструють різноманітність виживальних механізмів у природі.
Часто задавані питання
- Що таке танатоз?
Танатоз – це поведінкова або рефлекторна реакція, при якій організм імітує свою смерть. - Які типи танатозу існують?
Існує рефлекторний танатоз (мимовільна реакція) та поведінковий танатоз (цілеспрямована дія). - Яка мета танатозу?
Мета танатозу – уникнути хижаків або використовувати його як агресивну мімікрію. - Які тварини використовують танатоз?
Багато тварин використовують танатоз, включаючи птахів, плазунів, ссавців і безхребетних. - Наскільки ефективний танатоз?
Танатоз може бути дуже ефективним у збиванні з пантелику хижаків та збільшенні шансів тварини на виживання.
Опубліковано