Струве Петро Бернгардович
Біографія
Петро Бернгардович Струве (1870-1944) був видатним російським громадським діячем, економістом, істориком, філософом та політичним мислителем. Народився 7 лютого 1870 року в місті Пермі в заможній інтелігентній сім'ї. Його батько був професором математики, а мати – випускницею Смольного інституту.
Струве отримав освіту в Петербурзькому університеті, де вивчав право та економіку. Під час навчання він став учасником революційного руху, але згодом розчарувався в його радикальних ідеях. У 1892 році він був заарештований і висланий за кордон за участь у соціал-демократичному русі.
За кордоном Струве зустрівся з видатними марксистами, включаючи Карла Каутського та Франца Меринга. Він познайомився з ідеями легального марксизму, які відкидали революційні методи і закликали до поступових реформ. Після повернення до Російської імперії в 1895 році Струве став одним із засновників і лідером групи "легальних марксистів".
Громадсько-політична діяльність
Струве був активним учасником суспільно-політичного життя росії. У 1898 році був одним із засновників і першим директором Петербурзького політехнічного інституту. З 1902 по 1905 рік він видавав журнал "Освобождение", який став одним із найбільш впливових опозиційних видань того часу.
Струве відіграв важливу роль у російській революції 1905-1907 років. Він закликав до проведення політичних і соціальних реформ, у тому числі до введення конституційного ладу та надання громадянських свобод. Після революції був обраний депутатом Другої Державної Думи, але був позбавлений цього мандата за критику уряду.
Економічні та історичні погляди
Як економіст, Струве був прихильником ринкової економіки та вільної конкуренції. Він критикував соціалістичні ідеї, стверджуючи, що вони нежиттєздатні і призводять до економічного занепаду. Струве також був видатним істориком. Він вивчав історію росії та революційні рухи. Його головними працями в цій галузі були "Крестьянская община и марксизм" (1902) та "Эпоха преобразований Петра I" (1910).
Філософські погляди
Філософські погляди Струве були близькі до неокантіанства. Він відкидав вульгарний матеріалізм і підкреслював важливість етичних та духовних цінностей. Струве також був прихильником плюралістичної філософії, яка допускала можливість різних точок зору на світ.
Останні роки життя
Після більшовицької революції 1917 року Струве емігрував до Франції. У Парижі він продовжував займатися громадсько-політичною діяльністю, виступаючи з критикою комуністичного режиму в росії. Він також писав мемуари і публікувався в емігрантській пресі.
Петро Бернгардович Струве помер у Парижі 26 лютого 1944 року. Він залишив по собі велику творчу спадщину, яка продовжує вивчатися і сьогодні.
Петро Бернгардович Струве був одним із найяскравіших і впливовіших російських інтелектуалів кінця XIX – початку XX століть. Він був видатним громадським діячем, економістом, істориком, філософом і політичним мислителем. Його ідеї і праці зробили значний внесок у розвиток суспільно-політичної думки в росії і залишаються актуальними і в нашу епоху.
Часто задавані питання
- Хто такий Петро Бернгардович Струве?
- Які були основні ідеї легального марксизму, який представляв Струве?
- Яку роль відіграв Струве у російських революціях?
- Які основні праці написав Струве як історик?
- Чому Струве емігрував з росії після 1917 року?