Ретровіруси

Ретровіруси (Retroviridae) — це родина вірусів, що характеризуються такими особливостями:

• Мембранний покрив: Ретровіруси мають зовнішній мембранний шар, що захищає їхній генетичний матеріал.
• РНК-геном: Генетичний матеріал ретровірусів складається з одноланцюгової РНК, яка несе інформацію, необхідну для їх розмноження.
• Зворотна транскрипція: Для реплікації свого геному ретровіруси використовують унікальний процес, відомий як зворотна транскрипція. У цьому процесі фермент зворотна транскриптаза перетворює РНК-геном вірусу на проміжну ДНК-форму.
• Інтеграція ДНК: Після зворотної транскрипції ДНК-геном ретровірусу інтегрується в геном клітини-господаря за допомогою ферменту інтегрази.
• Залежність від клітини-господаря: Ретровіруси не здатні самостійно розмножуватися і повністю залежать від клітин-господарів для своєї реплікації.

Зворотна транскрипція

Зворотна транскрипція є ключовим етапом життєвого циклу ретровірусів. Процес відбувається наступним чином:

• РНК-вірус потрапляє в клітину-господаря: Ретровірус прикріплюється до специфічних рецепторів на клітині-господарі і проникає в неї.
• Зворотна транскриптаза копіює РНК в ДНК: Фермент зворотна транскриптаза, який присутній у віріоні, використовує РНК-геном вірусу як шаблон для створення комплементарного ланцюга ДНК.
• ДНК інтегрується в геном господаря: Синтезований ланцюг ДНК інтегрується в геном клітини-господаря за допомогою ферменту інтегрази.

Інтеграція і реплікація

Після інтеграції вірусна ДНК стає невід'ємною частиною геному клітини-господаря. Вірусний ДНК-геном може перебувати в інтегрованому стані впродовж тривалого періоду, що призводить до латентної інфекції. Однак у певних умовах вірус може реактивуватися і розпочати вироблення нових віріонів.

Реплікація віріонів

Процес реплікації нових віріонів відбувається в цитоплазмі зараженої клітини. Вірусна РНК і білки синтезуються за допомогою геному, інтегрованого в геном клітини-господаря. Синтезовані вірусні компоненти збираються разом, формуючи нові віріони, які потім вивільняються з клітини шляхом брунькування.

Відомі ретровіруси

Найвідомішим представником ретровірусів є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), що викликає СНІД. Інші приклади ретровірусів:

• Вірус Т-клітинного лейкозу у людини (HTLV-1)
• Вірус імунодефіциту кішок (FIV)
• Вірус котячої лейкемії (FeLV)
• Вірус мієлобластозу птахів (AMV)

Значення ретровірусів

Ретровіруси мають значний медичний і ветеринарний вплив. Вони можуть викликати широкий спектр захворювань, зокрема:

• Рак
• Імунодефіцит
• Неврологічні розлади

Ретровіруси також використовуються в біотехнології для створення вірусних векторів для генної терапії та вивчення фундаментальних біологічних процесів.

Ретровіруси — це унікальна і різноманітна група вірусів, що відрізняються своїм РНК-геномом, зворотною транскрипцією та інтеграцією в геном господаря. Ретровіруси можуть викликати широкий спектр захворювань і мають важливе значення в медицині та ветеринарії.

Часто задавані запитання

1. Які особливості ретровірусів?
2. Як відбувається процес зворотної транскрипції?
3. Що відбувається після інтеграції вірусної ДНК в геном господаря?
4. Які приклади відомих ретровірусів?
5. Яке значення ретровірусів у медицині і біотехнології?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 13 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.