Ракета «повітря — повітря»

Визначення

Ракета «повітря — повітря» (РПВ) — це керована авіаційна ракета, призначена для ураження літальних апаратів противника у повітряному бою.

Історія

Перші керовані РПВ з'явилися наприкінці Другої світової війни в Німеччині. Перша успішна повітряна перемога за допомогою РПВ була досягнута 24 вересня 1958 року.

Класифікація

РПВ класифікуються за такими характеристиками:

• Дальність:
  • Ближнього бою (до 10 км)
  • Середнього бою (до 50 км)
  • Великого бою (понад 50 км)
• Тип головки самонаведення:
  • Інфрачервона
  • Радіолокаційна
  • Оптична
  • Лазерна

Конструкція

Типова РПВ складається з таких компонентів:

• Бойова частина
• Двигун (зазвичай твердопаливний)
• Система наведення
• Крила або стабілізатори

Застосування

РПВ використовуються для різних цілей, у тому числі:

• Перехоплення літаків противника
• Ураження повітряних цілей наземного базування
• Захист від ворожих ракет і літаків

Переваги

РПВ мають такі переваги:

• Велика дальність і висота польоту
• Висока точність
• Швидкість, що перевищує швидкість звуку
• Здатність вражати маневруючі цілі

Недоліки

РПВ також мають деякі недоліки:

• Висока вартість
• Обмежений термін служби
• Складність в обслуговуванні

Ракета «повітря — повітря» — це критично важлива зброя для сучасних військово-повітряних сил. Їх дальність, точність і швидкість роблять їх ефективними проти широкого спектру повітряних цілей.

Запитання, що часто задаються

1. Коли з'явилися перші керовані РПВ?
2. Які існують типи РПВ за дальністю?
3. Як працює система наведення РПВ?
4. Які переваги і недоліки РПВ?
5. У яких ситуаціях використовуються РПВ?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 29 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.