Прискорення (гасло)
Політичний курс М. Горбачова
Прискорення – гасло і політичний курс Михаила Горбачова, затверджений на XXVII з'їзді КПРС в лютому 1986 року, був одним із ключових напрямків реформ під час перебудови в СРСР в 1985-1991 роках.
Мета і завдання
Основною метою гасла було прискорення соціально-економічного розвитку країни. Передбачалося в найкоротші терміни перебудувати економіку, підвищити ефективність виробництва і покращити життя народу.
До пріоритетних завдань політики прискорення належали:
- Створення виробничого потенціалу, що дорівнював би існуючому, протягом трьох наступних п'ятирічок.
- Подвоєння національного доходу за рахунок підвищення продуктивності праці.
- Запровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТР).
- Вирішення соціальних проблем, таких як забезпечення житлом, продовольством і товарами повсякденного вжитку.
Основні напрямки
Політика прискорення передбачала комплекс взаємопов'язаних заходів у різних сферах:
Економіка:
- Реформа планування та управління.
- Децентралізація економіки і розширення прав підприємств.
- Стимулювання науково-технічного прогресу.
- Боротьба з бюрократією і корупцією.
Соціальна сфера:
- Покращення житлових умов і якості життя.
- Розвиток освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.
- Демократизація суспільства, гласність.
Реалізація курсу
Політика прискорення була прийнята в складний для країни період економічного застою і соціальних проблем. Початок її реалізації збігся з аварією на Чорнобильській АЕС в 1986 році, яка значно ускладнила економічну ситуацію.
Протягом першої п'ятирічки виконання гасла прискорення відбувалося високими темпами, але неможливість усунення системних проблем економіки призвела до поступового виснаження ресурсів. До кінця 1980-х років темпи економічного зростання сповільнилися, а соціальні проблеми загострилися.
Підсумки і наслідки
Політика прискорення не досягла поставлених цілей, але відіграла важливу роль у трансформації радянського суспільства. Вона створила ілюзію можливих змін, сприяла підвищенню активності та самосвідомості громадян, а також посилила очікування суспільства на подальші реформи.
Наслідки політики прискорення:
- Об'єктивні передумови для прискорення виявилися недостатніми.
- Не враховувалися системні проблеми радянської економіки.
- Курс на прискорення призвів до скорочення державних інвестицій у соціальну сферу.
- Політика не отримала достатньої підтримки з боку партійно-державного апарату.
- Реалізація гасла прискорення поклала початок кризі довіри до влади і посилила бажання реформ у суспільстві.
Політика прискорення стала одним із перших кроків на шляху перетворень у СРСР під керівництвом М. Горбачова. Вона виявила неможливість проведення реформ без фундаментальних змін в економічному та політичному устрої країни. У підсумку гасло прискорення було замінено на курс радикальніших реформ, відомий як "перебудова".
Поширені питання
- Які були основні цілі політики прискорення?
- Які заходи передбачала політика прискорення?
- Чому політика прискорення не досягла поставлених цілей?
- Які були наслідки політики прискорення?
- Яку роль відіграло гасло прискорення в перебудові?
Опубліковано