Наступальний реалізм
Наступальний реалізм – це структурна теорія міжнародної політики, висунута Джоном Мірсхаймером. Вона є частиною неореалістичної школи думки і виникла як відповідь на оборонний реалізм. Наступальний реалізм стверджує, що анархічна природа міжнародної системи змушує держави проявляти агресивну поведінку.
Основні положення наступального реалізму
Основними положеннями теорії наступального реалізму є:
- Міжнародна система – це анархія: Немає центрального органу, який би міг регулювати поведінку держав, тому вони повинні покладатися на власні сили для забезпечення своєї безпеки.
- Держави – раціональні актори: Вони діють для того, щоб максимізувати свою владу і безпеку.
- Головна мета держав – вижити: Вони готові робити все, що необхідно, щоб зберегти свою незалежність і територіальну цілісність.
- Великі держави є ревізіоністами: Вони постійно прагнуть збільшити свою владу і вплив.
- Домінування – найкраща стратегія: Держави, які прагнуть домінувати в міжнародній системі, з більшою ймовірністю забезпечать свою безпеку і благополуччя.
Відмінності від оборонного реалізму
Наступальний реалізм відрізняється від оборонного реалізму тим, що:
- Оборонний реалізм стверджує, що держави, як правило, діють оборонно, тоді як наступальний реалізм вважає, що вони діють агресивно.
- Оборонний реалізм фокусується на ролі балансу сил у стримуванні агресії, тоді як наступальний реалізм стверджує, що держави можуть використовувати баланс сил для того, щоб сприяти агресії.
- Оборонний реалізм вважає, що співпраця між державами можлива, тоді як наступальний реалізм вважає, що співпраця малоймовірна і ненадійна.
Внесок у міжнародні відносини
Наступальний реалізм вніс важливий альтернативний погляд на розуміння міжнародної політики. Теорія:
- Підкреслює важливість структури міжнародної системи в формуванні поведінки держав.
- Надає інше пояснення причин війни і миру.
- Критикує ліберальні теорії, які стверджують, що співпраця і інститути можуть вирішити проблеми міжнародної політики.
Критика
Хоча наступальний реалізм є впливовою теорією, він був предметом критики, включаючи:
- Занадто песимістичний погляд на людську природу.
- Не враховує роль інших факторів, таких як довіра і взаємність.
- Не відповідає певним емпіричним даним, наприклад, співпраці між державами.
Наступальний реалізм – це впливова теорія міжнародної політики, яка стверджує, що анархічна природа міжнародної системи змушує держави проявляти агресивну поведінку. Він відрізняється від оборонного реалізму своїм акцентом на ревізіоністській поведінці великих держав і слабкою вірою в співпрацю. Незважаючи на критику, наступальний реалізм залишається важливим теоретичним підходом до розуміння міжнародних відносин.
Часті запитання
- Що таке наступальний реалізм?
- У чому різниця між наступальним і оборонним реалізмом?
- Які основні положення наступального реалізму?
- Який внесок наступального реалізму в міжнародні відносини?
- Яка критика наступального реалізму?
Опубліковано