Мармарош (комітат)

Історична довідка

Мармарош (лат. Comitatus Maramarosiensis, угор. Máramaros vármegye, рум. Comitatul Maramureș, рос. Комитат Мармарош, словац. Marmarošská župa) — історичний адміністративно-територіальний піду північно-східній частині колишнього Угорського королівства.

Перші згадки про Мармарош датуються 12 століттям. Територія комітату в той час була заселена русинами, угорцями та німцями.

У 14 столітті Мармарош став частиною володінь династії Баторі. З цього часу і до 18 століття комітат відігравав важливу роль у політичному та економічному житті Угорщини.

У 18 столітті Мармарош був інтегрований до складу Австрійської імперії. У 1918 році, після розпаду Австро-Угорщини, територія комітату була розділена між Румунією та Чехословаччиною (сучасна частина України).

Географія

Мармарош займав площу 6 209 км². Його територія розташована в Карпатських горах, на сході межувала з Румунією, на півдні — з комітатами Саболч та Угоча, на заході — з комітатами Земплін та Берег, на півночі — з комітатом Угоча та Галичиною (сучасна частина Польщі).

Ландшафт Мармароша був переважно гірський, з висотою від 500 до 2 000 метрів над рівнем моря. Річкова система комітату була добре розвинена, найбільшими річками були Теребля, Тиса та Іза.

Економіка

Економіка Мармароша ґрунтувалась на сільському господарстві, лісозаготівлі та видобутку корисних копалин. У комітаті вирощували зернові культури, льон, коноплю та тютюн. Розвивалось скотарство та вівчарство.

На території Мармароша були значні поклади солі, а також менші поклади залізної та мідної руди. У комітаті була розвинена лісозаготівля та деревообробна промисловість.

Демографія

У 1910 році населення Мармароша становило 320 096 осіб. Серед них:

• Румуни — 160 505 (50,2%)
• Українці (русини) — 81 240 (25,4%)
• Угорці — 56 002 (17,5%)
• Німці — 18 552 (5,8%)
• Словаки — 2 576 (0,8%)

Більшість населення проживала в сільській місцевості. Найбільшими містами були Сигіт, Хуст, Тячів та Рахів.

Культура

Мармарош мав багату культурну спадщину, яка сформувалась під впливом різних етнічних груп, які населяли його територію.

Для Мармароша було характерно народне мистецтво, таке як різьблення по дереву, кераміка та ткацтво. У комітаті було багато народних пісень, танців та обрядів.

У місті Сигіт була заснована Мармароська гімназія, яка відігравала важливу роль у культурному та освітньому розвитку регіону.

Мармарош був важливим історичним комітатом у північно-східній частині Угорського королівства. Він мав багату історію, культуру та економіку. Розділення комітату в 1918 році мало значний вплив на політичне, культурне та економічне життя регіону, який нині поділений між Румунією та Україною.

Питання, що часто задаються

• Де знаходився комітат Мармарош?
• Якими були розміри Мармароша?
• Хто населяв Мармарош?
• Якою була економіка Мармароша?
• Яка була культурна спадщина Мармароша?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 06 12 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.