Ларингальна теорія
Ларингальна теорія — гіпотеза, яка пояснює існування різних голосних звуків в індоєвропейських мовах. Ця теорія була представлена в 19 столітті німецькими вченими Августом Лекіном і Германом Паулем як альтернатива палатальній теорії.
Основні положення теорії
- У будь-якому індоєвропейському корені голосним був e.
- Після кореневого голосного міг бути доданий "сонантний коефіцієнт" — i, u, r, l, m, n, а також A та O.
- Сонантний коефіцієнт — це ларингальний приголосний, який втратив своє вимовлення з часом.
- Ці ларингальні приголосні впливали на сусідні звуки, змінюючи їх артикуляцію.
Узагальнення ларингальної теорії
Ларингальна теорія має такі основні узагальнення:
- Існування ларингальних приголосних в індоєвропейській протомові.
- Сонантний коефіцієнт є рефлексом цих ларингальних приголосних.
- Ларингальні приголосні впливали на зміни сусідніх звуків.
Аргументи на користь теорії
- Зумовлює різноманітність голосних в індоєвропейських мовах.
- Пояснює наявність певних чергувань голосних.
- Підтверджується порівняльним аналізом індоєвропейських мов.
Аргументи проти теорії
- Гіпотетична природа ларингальних приголосних, які не засвідчені в жодній з історичних індоєвропейських мов.
- Ускладнення індоєвропейської фонологічної системи.
- Недостатньо переконливі реконструкції ларингальних приголосних.
Ларингальна теорія є важливою гіпотезою в індоєвропеїстиці, яка пояснює походження голосних в індоєвропейських мовах. Незважаючи на те, що вона має обмеження і потребує подальших досліджень, вона забезпечує цінне розуміння еволюції індоєвропейської фонологічної системи.
Часті запитання
- Що таке ларингальна теорія?
- Які основні положення ларингальної теорії?
- Які докази на користь ларингальної теорії?
- Які аргументи проти ларингальної теорії?
- Як ларингальна теорія сприяла розумінню індоєвропейської фонологічної системи?
Опубліковано