Куріння в культурі та мистецтві

Тютюн, відкритий європейцями у Новому Світі, швидко поширився планетою, ставши частиною багатьох культур (https://cig-poshta.in.ua/ru/shop/lm-ru/). Куріння як соціальний феномен знайшло відображення у творчості митців різних епох. Від класичних творів до сучасних перформансів — образ курця залишається важливим елементом світової культури.

Куріння як літературний прийом

Класична література

Мотив куріння яскраво представлений у класичній літературі. Наприклад, в романі Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» головний герой часто курить ароматизовані єгипетські цигарки, що підкреслює естетизм і декадентський спосіб життя. Куріння в літературі також було символом інтелектуальності. Легендарний персонаж Артура Конана Дойла, Шерлок Голмс, відомий своїм курінням люльки, став іконою цього образу. Куріння підкреслює його аналітичний розум і здатність до глибоких роздумів. Знаменита фраза «Це справа на три люльки, Ватсоне» стала крилатою.

Зображення куріння в художній літературі часто слугувало для акцентування уваги на соціальному статусі персонажів. Наприклад, студент Растіньяк у романі «Батько Горіо» Оноре де Бальзака починає курити дорогі сигари, і це демонструє його поступове проникнення у вище паризьке суспільство. 

Цікаво, що для зображення головної героїні новели «Кармен» Проспер Меріме відвідав справжню тютюнову фабрику, де працювали тисячі жінок — майстринь зі скручування сигар.

Українська література

У творах таких класиків української літератури, як Іван Франко та Михайло Коцюбинський, куріння супроводжує глибокі роздуми та підкреслює внутрішні конфлікти героїв. А також воно свідчить про приналежність до певного соціального прошарку. А от, наприклад, у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» старий Кайдаш полюбляє курити люльку, особливо після чарки. 

У сучасній українській літературі тема куріння часто з’являється як елемент сучасного міського життя та побуту персонажів. У романах Сергія Жадана куріння — постійний супутник молодіжної субкультури 1990-х. У творах Юрія Андруховича куріння також є звичною частиною повсякденного життя персонажів.

Сучасна література

У сучасній зарубіжній літературі тема куріння часто відображає зміну ставлення суспільства до цієї звички. Головна героїня роману «Щоденник Бріджит Джонс» постійно намагається кинути курити, ведучи щоденний підрахунок викурених цигарок, — це стає символом прагнення до самовдосконалення. У романі Чака Паланіка «Бійцівський клуб» автор описує поширеність куріння в офісному середовищі.

У японській літературі куріння набуває особливого значення у творах Харукі Муракамі. Наприклад, у романі «Норвезький ліс» героїня Рейко курить Seven Stars, і ця деталь стає частиною меланхолійної атмосфери роману.

Куріння у світовому живописі

Образ курця дає змогу художникам не лише показати побутові сцени, а й створити складні метафори та відтворити соціальні тренди. Вперше це стало помітно на полотнах голландських живописців. Адріан Браувер у своїх жанрових сценах часто зображував курців у тавернах. Варта уваги його картина «Курці», що з характерною для художника експресивністю показує селян, які курять люльки.

Едгар Дега у своїх роботах часто зображав курців у кафе та на вулицях Парижа, підкреслюючи повсякденність і доступність куріння. На полотні «Олімпія» Едуарда Мане жінка тримає сигарету, що символізує її непокору суспільним нормам у ХІХ столітті.

Цікава картина Вінсента ван Гога «Череп із цигаркою» — похмурий натюрморт, де цигарка є символом швидкоплинності життя. Пабло Пікассо також неодноразово звертався до образу курця у своїх роботах. 

Вплив куріння на творчість митців

Куріння впливало на стиль і тематику творів багатьох митців. Деякі письменники та художники використовували куріння як спосіб зосередження або натхнення. Особисті історії відомих митців часто пов’язані з курінням, що вплинуло на їхню творчість. Вінсент Ван Гог, наприклад, не раз зображував себе з люлькою — це підкреслювало його внутрішні переживання та пошуки сенсу життя. В мемуарах «Свято, яке завжди з тобою» Ернест Гемінґвей детально описав атмосферу Café de Flore та La Closerie des Lilas, де він працював над рукописами, а цигарки були невід’ємною частиною творчого процесу.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 28 11 2024. Поданий під Блог. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.