Корінь
Корінь – це підземний вегетативний орган рослини з необмеженим ростом, який виконує такі функції:
- Закріплення рослини в субстраті
- Поглинання та постачання до надземних органів води та розчинених у ній мінеральних речовин
- Первинний синтез органічних речовин (переважно в кореневих волосках)
- Виділення в ґрунт продуктів обміну речовин
- Вегетативне розмноження
Будова кореня
Корінь складається з таких основних частин:
Головний корінь – первинний корінь, що розвивається з зародкового корінця.
Бічні корені – корені, що відгалужуються від головного кореня.
Придаткові корені – корені, що утворюються на надземних органах (наприклад, повітряні корені у деяких орхідей чи опорні корені на стеблах плюща).
Корені мають радіальну симетрію та здатність до галуження, завдяки чому вони можуть ефективно поглинати вологу та поживні речовини з ґрунту.
Внутрішня будова кореня
На поперечному перерізі типова внутрішня будова кореня (від зовнішнього шару до центрального) виглядає так:
- Кореневий чохлик – клітини, що захищають кінчик кореня під час проникнення в ґрунт.
- Зона поділу – клітини, що активно діляться та створюють нові клітини кореня.
- Зона розтягування – клітини, що швидко розтягуються, що сприяє подовженню кореня.
- Зона всмоктування – клітини з кореневими волосками, що поглинають воду та поживні речовини з ґрунту.
- Зона проведення – тканини, відповідальні за транспорт води та поживних речовин до стебла.
Розвиток кореня
Розвиток кореня відбувається безперервно протягом усього вегетаційного періоду. Нові клітини кореня утворюються в зоні поділу і проходять через зони розтягування та всмоктування. У міру того, як корінь подовжується, кореневий чохлик постійно відмирає та замінюється новими клітинами.
Типи кореневих систем
Залежно від структури та розгалуження коренів виділяють такі основні типи кореневих систем:
- Стрижнева коренева система – з одним головним коренем, що сягає глибоко в ґрунт (наприклад, у моркви, буряків).
- Волокниста коренева система – з численними бічними коренями, що розгалужуються у верхніх шарах ґрунту (наприклад, у злаків, цибулі).
- Змішана коренева система – проміжний тип з розвиненим як головним, так і бічними коренями (наприклад, у троянд, яблунь).
Функції кореня
Корінь виконує багато життєво важливих функцій для рослини:
- Закріплення в субстраті – корені утримують рослину в ґрунті, запобігаючи вивертанню вітром або змиванню водою.
- Поглинання води та поживних речовин – кореневі волоски збільшують площу поглинання і виділяють кислоти, що розчиняють мінерали в ґрунті.
- Первинний синтез органічних речовин – кореневі волоски синтезують прості органічні речовини з неорганічних.
- Виділення продуктів обміну речовин – корені виділяють у ґрунт продукти обміну речовин, які можуть впливати на склад та pH ґрунту.
- Вегетативне розмноження – деякі рослини здатні утворювати нові рослини з придаткових коренів (наприклад, малина).
- Запасання поживних речовин – деякі рослини накопичують поживні речовини в коренях (наприклад, морква, буряки).
Корінь є важливим підземним органом рослин, який виконує численні життєво важливі функції для росту та розвитку рослин. Забезпечуючи закріплення, поглинання поживних речовин, синтез органічних речовин та інші функції, корінь є невід'ємною частиною цілісної рослини.
Часті запитання
Які основні функції кореня?
- Закріплення в субстраті, поглинання води та поживних речовин, первинний синтез органічних речовин, виділення продуктів обміну речовин, вегетативне розмноження.
З яких частин складається будова кореня?
- Головний корінь, бічні корені, придаткові корені.
Які типи кореневих систем існують?
- Стрижнева, волокниста, змішана.
Як відбувається розвиток кореня?
- Клітини кореня утворюються в зоні поділу і проходять через зони розтягування, всмоктування та проведення.
Які рослини здатні накопичувати поживні речовини в коренях?
- Морква, буряки, редис.
Опубліковано