Ізмаїльський повіт
Адміністративно-територіальна одиниця
Ізмаїльський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Бессарабської губернії, що існувала з 1818 по 1917 рік.
Повітове місто
Повітовим центром спочатку було градоначальництво Ізмаїл, а з 1830 року — місто Ізмаїл.
Територія та населення
Ізмаїльський повіт охоплював територію нинішнього Ізмаїльського району Одеської області України. Площа повіту становила близько 6 000 кв. км. Населення повіту за переписом 1897 року становило 193 450 осіб.
Адміністративний поділ
Повіт поділявся на 18 волостей:
- Арцизька
- Базар'янська
- Бешгіозська
- Білолесіївська
- Володимирівська
- Долинська
- Ізмаїльська
- Кайраклійська
- Калачівська
- Кирницька
- Конгаз-Берчзьонська
- Ларжанська
- Ново-Некрасовська
- Первомайська
- Саф'янівська
- Саратська
- Ташбунарська
- Чийшиївська
Економіка
Основними галузями економіки повіту були сільське господарство, виноградарство, виноробство та рибальство. У повіті вирощували переважно пшеницю, кукурудзу, ячмінь, овес, льон, просо та бавовник. Також розвивалися тваринництво та садівництво.
Інфраструктура
Повітом проходила залізниця Бендери — Ізмаїл. У містах та селах існувала мережа шкіл, лікарень та інших соціальних установ.
Ізмаїльський повіт відігравав важливу роль в економічному та соціальному розвитку Бессарабської губернії. Його багаті природні ресурси та зручне географічне розташування сприяли процвітанню повіту.
Запитання, що часто задаються
- Коли був створений Ізмаїльський повіт?
- Яке місто було повітовим центром?
- Скільки волостей було в повіті?
- Які були основні галузі економіки повіту?
- Через який повіт проходила залізниця?
Опубліковано