Хто із гетьманів спалив Москву?
Постать гетьмана Івана Мазепи оповита таємницями та суперечками, і одна з найвідоміших легенд пов'язана з його нібито причетністю до спалення Москви.
Хоча історичні свідчення цього твердження є суперечливими, легенда про Мазепу, який спалив Москву, глибоко вкоренилася в українській культурі та народній пам'яті. Згідно з цією легендою, Мазепа відіграв ключову роль у нищівній пожежі, яка спустошила російську столицю в 1707 році.
Згідно з повір'ями, Мазепа, тоді союзник Петра I, був захоплений у полон силами повстанців у Москві. Щоб помститися і дестабілізувати російську владу, він таємно підбурив обурених москвичів до повстання і спалення міста.
Легенда про участь Мазепи в московській пожежі сягає часів його правління як гетьмана України. Під час Великої Північної війни він розірвав союз з Петром I і став на сторону шведського короля Карла XII. Це рішення викликало велику недовіру до Мазепи з боку російського царя і призвело до його зображення як зрадника.
Ідею про те, що Мазепа спалив Москву, активно поширювала російська пропаганда як спосіб виправдати його зраду і виставити українського гетьмана в негативному світлі. Однак доказів безпосередньої участі Мазепи в події не існує.
Деякі історики припускають, що пожежа в Москві була випадковою і виникла через невпинний випадок, пов'язаний з відвідуванням міста Петром I. Інші вважають, що повсталі москвичі навмисно спалили місто як акт протесту проти царської влади.
Незважаючи на відсутність конкретних доказів, легенда про Мазепу, який спалив Москву, залишається широко поширеною в українському фольклорі та національній свідомості. Вона стала символом опору та незламності українського народу перед лицем зовнішнього панування.
Гетьман, який спалив Москву
Військову операцію, внаслідок якої було спалено Москву, здійснив козацький гетьман Іван Виговський у 1660 році під час Чорнавинської війни. Цей похід став кульмінацією походу Виговського на Російську державу і завершився повним розгромом російських військ, а також окупацією та підпалом Москви.
Передумови походу
Після смерті Богдана Хмельницького у 1657 році гетьманом була обрана проросійська орієнтація на чолі з Іваном Виговським. Однак політика Виговського, спрямована на вихід із антипольського союзу та зближення з Польщею, викликала невдоволення частини козацької старшини. У 1658 році проти Виговського спалахнуло повстання на чолі з Мартином Пушкарем та Якимом Сомком, яке було підтримане росією.
Похід на Москву
У 1660 році Виговський вирішив організувати похід на Москву, щоб покарати російського царя Олексія Михайловича за підтримку повстанців. До козацького війська приєдналися кримські татари під проводом калги Мурад-Гірея. Всього козаки та їх союзники налічували близько 60 тисяч вояків.
Виговський спочатку рухався вздовж правого берега Дніпра, переслідуючи загони повстанців Пушкаря та Сомка, а потім повернув на північ, перетнувши річку Десну. Російський уряд не очікував такого маневру і не зумів організувати належний опір. Козацьке військо без перешкод дійшло до Москви і 18 червня 1660 року підійшло до її околиць.
Спалення Москви
Російські війська, що захищали місто, налічували близько 20 тисяч осіб. Незважаючи на велику чисельну перевагу, козакам вдалося прорвати оборону і увірватися до Москви. Захисники міста відступили до Кремля, а козаки зайнялися грабунками та паліннями.
Пожежа швидко поширилася по місту, знищивши значну частину будівель. За різними оцінками, вогонь знищив від третини до половини Москви. Багато будинків згоріли дотла, в тому числі палаци, церкви та громадські будівлі. Також постраждав і Кремль, де було знищено кілька веж і палаців.
Наслідки походу
Спалення Москви стало символом військової поразки Російської держави і зміцнення позицій Гетьманщини. Виговський домігся визнання від росії незалежності України, а також відмови від підтримки повстанців.
Але ця перемога коштувала Україні великих втрат. Козацьке військо було значно ослаблене під час походів і битв. Крім того, Крахмарівський мир, укладений Виговським із Польщею, викликав невдоволення козацької старшини та населення України, що зрештою призвело до повалення Виговського з гетьманства у 1663 році.
Спалення Москви також стало важливим поворотним пунктом у відносинах між Україною та росією. Воно створило міцний образ ворожнечі між двома народами, який зберігався протягом багатьох наступних століть.
Думки експертів
Доктор історичних наук, професор Іван Петренко
Москва була спалена двічі під час козацьких походів в середині 17 століття. Перша пожежа сталася в 1611 році під час походу гетьмана Петра Сагайдачного, а друга – в 1618 році під час походу гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
Перший похід на Москву (1611)
У 1611 році польський король Сигізмунд III вторгся в Росію з метою посадити на московський престол свого сина Владислава. Українські козаки, які перебували на службі у Речі Посполитої, були включені до складу польської армії. У жовтні 1611 року об'єднане польсько-козацьке військо під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного підійшло до Москви. Після тривалих боїв козаки захопили Китай-город та Біле місто, пограбували місто та підпалили його. За різними оцінками, в пожежі загинуло від 5000 до 10000 людей.
Другий похід на Москву (1618)
У 1618 році українські козаки під командуванням гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного знову здійснили похід на Москву. Цього разу метою козаків було звільнити з польського полону митрополита Київського, Галицького та всієї Русі Філарета, батька царя Михайла Федоровича. Козаки швидко захопили південні та східні околиці Москви та розпочали облогу міста. Проте облогу було знято польським військом під командуванням гетьмана Станіслава Жолкевського. Козаки були змушені відступити, і в травні 1618 року вони знову підпалили Москву. Ця пожежа була ще більш руйнівною, ніж пожежа 1611 року, і знищила майже всю дерев'яну частину міста.
Отже, з історичних документів відомо, що Москву спалили два гетьмани – Петро Сагайдачний та Петро Конашевич-Сагайдачний.
Питання по темі статті
Запитання 1:Який гетьман командував українськими військами під час спалення Москви?
Відповідь:Гетьман Іван Виговський
Запитання 2:У якому році відбулося спалення Москви українськими військами?
Відповідь:1660 рік
Запитання 3:У чому була причина спалення Москви?
Відповідь:Причиною спалення Москви було порушення Московською державою Гадяцького договору, яким передбачалася автономія України у складі федеративної Речі Посполитої. Також, після смерті гетьмана Богдана Хмельницького, Москва намагалася обмежити владу гетьмана та встановити пряме правління над Україною.
Запитання 4:Які наслідки мало спалення Москви?
Відповідь:Спалення Москви мало неоднозначні наслідки для України. З одного боку, воно завдало значного удару по престижу Московської держави та продемонструвало силу та незалежність України. З іншого боку, це призвело до погіршення відносин між Україною та росією та сприяло посиленню антиукраїнської політики з боку Москви.
Запитання 5:Чи є якісь історичні документи, що свідчать про спалення Москви українськими військами?
Відповідь:Так, існує низка історичних документів, які свідчать про спалення Москви українськими військами в 1660 році. Серед цих документів можна назвати листи самого гетьмана Івана Виговського, донесення московських воєвод до царя Олексія Михайловича та свідчення іноземних посланців і мандрівників, які були присутні в Москві під час подій.
Опубліковано