ХТО БУВ СУЛТАНОМ ПІСЛЯ ОСМАНА?

Османська імперія, якій належала до XV століття, була найбільшою та найвпливовішою імперією в історії. Протягом понад 600 років султан Осман здобував території та розширював межі імперії. Але після смерті Османа виникся великий питання: хто ж стане його спадкоємцем та новим султаном?

Перед смертю Османа

Перед своєю смертю, Осман встановив збори великого ради (сейму) для вирішення цього питання. Багато ординських лейб-гардівників, державних міністрів та сусідніх правителів були присутні на цих зборах. Під час цих зборів було зроблено багато претензій на престол Османської імперії. На жаль, Осман сам не зробив остаточного рішення щодо свого спадкоємця.

Перший спадкоємець

Незабаром після смерті Османа першим спадкоємцем мусавиром став син Османа – Орхан. Він був сильним та волелюбним лідером, який продовжив розширювати ординську імперію. Протягом свого правління Орхан здобув велику частину Балканського півострова та розширив вплив Османської імперії в Європі.

Інші спадкоємці

В подальшому, владу у Османській імперії спадкували сини та онуки Османа. Цю неперервну спадковість називають Османською династією. Османські султани були авторитетними та могутніми правителями, які вести країну до величі. Вони розширювали території, будували палаци та москеї, та поширювали ісламську віру. Протягом років влади ординські султани працювали над розвитком культури, мистецтва та науки в імперії.

Перехід до повноважень

Згодом, коли Османська імперія починала втрачати свою потужність, роль султана поступово змінювалася. Це стало видно під час Інтеррегнум, періоду великої політичної нестабільності після смерті кожного султана. Інтеррегнум траплялося, коли новий султан маленький або ще не народився, і не було встановленого спадкоємця. Це призводило до політичної боротьби, переворотів та конфліктів у країні до приходу нового султана на трон. Кожен притягував до себе підтримку різних ординських фракцій та впливових осіб. Такі періоди ставили під загрозу стабільність та єдність імперії.

Династічні зміни

Після кожного Інтеррегнуму, коли новий султан був установлений на троні, виявлялося, що влада султана була обмежена великою радою та впливовими візірями. Часто султани ставали не більше ніж фігурками на обов’язковому публічному дисплеї, а багато важливих рішень приймалося при наявності султана.

Останній султан

У 1922 році Османська імперія була повалена, її султан Мехмед VI був повалений, а Туреччина була проголошена республікою. Це означало закінчення спадковісті влади султана та прийняття демократичних принципів у Туреччині.

Висновок

Хоча Османська імперія була заснована Османом, її султанська лінія спадкування та влади перебувала різними синами та онуками Османа. Впродовж понад 600 років, ординські султани розширювали межі імперії, розвивали культуру та науку та встановлювали свою владу над різними територіями. Проте, після Інтеррегнуму та послаблення султанської влади, Османська імперія стала втрачати свою потужність до того, як була повалена й остаточно закрита.

Запитання:

1. Хто став першим спадкоємцем Османа після його смерті?
2. Які були наслідки періодів Інтеррегнум у Османській імперії?
3. Чому султани після Інтеррегнуму малахоліли в своїй владі?
4. Що сталося з Османською імперією після 1922 року?
5. Які були головні досягнення ординських султанів?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 03 02 2024. Поданий під Відповідь. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.