Гефтер Михайло Якович
Михайло Якович Гефтер: Життя, Творчість та Вплив на Радянську Історіографію
І. Михайло Гефтер: Життєвий Шлях та Освіта
Михайло Якович Гефтер народився 24 серпня 1918 року в місті Сімферополь, Крим. Він походив з єврейської родини. Його батько, Яків Гефтер, був інженером, а мати, Рахіль Гефтер, працювала вчителькою. У 1936 році Михайло Гефтер закінчив школу і вступив до Московського державного університету (МДУ) на історичний факультет. У 1941 році він був призваний до Червоної армії і брав участь у Другій світовій війні. Після війни він повернувся до МДУ і в 1947 році закінчив навчання, захистивши дисертацію на тему “Російська революція 1905-1907 років”.
ІІ. Наукова та Викладацька Кар’єра
Після закінчення аспірантури Михайло Гефтер почав працювати в Інституті історії АН СРСР. У 1956 році він став доктором історичних наук, а в 1964 році – професором. У 1966 році він був обраний член-кореспондентом АН СРСР. Михайло Гефтер читав лекції з історії СРСР та філософії історії в МДУ, Московському державному педагогічному інституті (МДПІ) та інших вузах. Він був відомий як талановитий викладач, який вмів захопити студентів своїми лекціями. Його книги та статті з історії СРСР користувалися великою популярністю серед студентів та істориків.
ІІІ. Наукова Спадщина Михайла Гефтера
Михайло Гефтер був одним з провідних радянських істориків. Його наукова спадщина включає понад 200 наукових праць, серед яких монографії, статті, підручники та навчальні посібники. Його основні праці присвячені історії СРСР, філософії історії та методології історичного дослідження. Михайло Гефтер був одним з перших радянських істориків, який почав вивчати нетрадиційні теми, такі як соціальна психологія, масова свідомість та історична пам’ять.
IV. Вплив на Радянську Історіографію
Михайло Гефтер був одним з найбільш впливових радянських істориків. Його роботи мали значний вплив на розвиток радянської історіографії. Він був одним із засновників так званої “нової історіографії”, яка відрізнялася від традиційної радянської історіографії більш критичним підходом до історії СРСР. Михайло Гефтер був одним з перших радянських істориків, який почав писати про негативні сторони радянської історії, такі як репресії, голодомори та культурна цензура. Його книги і статті користувалися великою популярністю серед радянських інтелектуалів.
V. Висновок
Михайло Гефтер був одним з провідних радянських істориків. Його наукова спадщина включає понад 200 наукових праць, серед яких монографії, статті, підручники та навчальні посібники. Його основні праці присвячені історії СРСР, філософії історії та методології історичного дослідження. Михайло Гефтер був одним з перших радянських істориків, який почав вивчати нетрадиційні теми, такі як соціальна психологія, масова свідомість та історична пам’ять. Його роботи мали значний вплив на розвиток радянської історіографії. Михайло Гефтер був одним із засновників так званої “нової історіографії”, яка відрізнялася від традиційної радянської історіографії більш критичним підходом до історії СРСР.
Питання та Відповіді
- Хто був Михайло Гефтер?
Михайло Гефтер був радянським істориком, філософом та публіцистом. Він був одним з провідних істориків СРСР та мав значний вплив на розвиток радянської історіографії.
- Коли народився Михайло Гефтер?
Михайло Гефтер народився 24 серпня 1918 року в місті Сімферополь, Крим.
- Де навчався Михайло Гефтер?
Михайло Гефтер навчався в Московському державному університеті (МДУ) на історичному факультеті.
- Які основні праці Михайла Гефтера?
Основні праці Михайла Гефтера присвячені історії СРСР, філософії історії та методології історичного дослідження.
- Який був вплив Михайла Гефтера на радянську історіографію?
Михайло Гефтер був одним з основоположників так званої “нової історіографії”, яка відрізнялася від традиційної радянської історіографії більш критичним підходом до історії СРСР.
У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!
⚡⚡⚡ Топ-новини дня ⚡⚡⚡
Хто такий Такер Карлсон? Новий законопроект про мобілізацію З травня пенсію підвищать на 1000 гривень