Федон (Платон)

# вікіпедія, Популярність: дуже висока

«Федон» — ранній діалог Платона

Федон — один із найбільш ранніх діалогів Платона, поряд із Апологією та Критом. Зазвичай вважають, що він був написаний між 370 і 360 роками до н.е. Діалог описує розмову, що відбулася між Сократом і його учнями незадовго до його страти після тривалого судового розгляду. У ньому Сократ обговорює питання безсмертної душі, існування богів та хибності скороченої філософії, намагаючись спростувати аргументи тих, хто вважає, що межа існування припадає саме на фізичну смерть.

Аргументи Сократа про безсмертя душі

Міркуванням про безсмертя душі присвячено більшу частину діалогу. Сократ висуває ряд аргументів, які, на його думку, доводять, що душа не зникає після смерті тіла. Ці аргументи можна звести до наступних:

1. Аргумент від протилежностей

Цей аргумент dựaється на ідеї, що протилежності переходять одна в одну. Наприклад, якщо щось холодне, воно може стати теплим, а якщо щось живе, воно може стати мертвим. З цього Сократ робить висновок, що душа, яка зараз жива, не може просто зникнути, а повинна перейти до наступної форми існування — мертвого, що йому здається абсурдним.

2. Аргумент від пригадування

Цей аргумент базується на теорії Платона про анамнезис, або пригадування. Сократ стверджує, що ми можемо згадати знання, яких ніколи не отримували в цьому житті. Він пояснює це тим, що наша душа існувала до народження і вчила ці знання, а потім забувши їх під час втілення в тіло.

3. Аргумент від гармонії

Цей аргумент спирається на ідею, що тіло та душа — це дві окремі сутності. Сократ стверджує, що тіло є не що інше, як інструмент, який використовує душа для взаємодії зі світом. Отже, душа повинна бути безсмертною, оскільки вона не залежить від тіла для свого існування.

Хибність натурфілософії

У другій частині діалогу Сократ критикує натурфілософів, які намагаються пояснити світ за допомогою матеріальних причин. Він стверджує, що подібні спроби марні, оскільки матерія є інертною і не може сама по собі породити життя і свідомість.

Значення діалогу «Федон»

Федон — це один з найважливіших і впливових творів західної філософії. Він справив величезний вплив на розвиток релігійної та філософської думки в наступні століття. Діалог зберігає свою актуальність і в наші дні, оскільки він порушує вічні питання про сенс життя, смерть і природу душі.

Висновок

Федон — це глибокий і складний діалог, що порушує фундаментальні питання про життя, смерть і природу душі. Аргументи Сократа про безсмертя душі досі викликають дискусії серед філософів і теологів. Однак навіть якщо ви не згодні з його висновками, неможливо не захоплюватися силою його логіки і красою його прози.

Часті питання про «Федон» Платона

1. Що таке основна тема діалогу «Федон»?
2. Які аргументи висуває Сократ, щоб довести безсмертя душі?
3. Який основний аргумент, який Сократ використовує, щоб критикувати натурфілософію?
4. Яке значення має діалог «Федон» в історії філософії?
5. Чому діалог називається «Федон»?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 30 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.