Епітеланта
Епітеланта (Epithelantha F.A.C.Weber ex Britton & Rose 1922): Рід сукулентних кактусів
Загальні відомості
Епітеланта (Epithelantha) — це рід невеликих, кулястих або короткоциліндричних сукулентних рослин, що належать до родини Кактусові (Cactaceae). Рід був описаний Ф.А.К. Вебером у 1922 році. Назва “Епітеланта” походить від грецьких слів “epi” (на) і “thelanthos” (суцвіття), що вказує на наявність суцвіття на верхівці рослини.
Характерні риси
Стебла
Стебла епітеланти, як правило, кулясті або короткоциліндричні, зазвичай поодинокі, рідко утворюють кластери. Діаметр стебел становить від 2 до 10 см, а висота — від 3 до 15 см. Їх поверхня покрита численними горбочками (туберкулами), які надають їм унікального зовнішнього вигляду.
Ареоли і колючки
Ареоли на стеблах розташовані вище туберкул. Вони невеликі, опушені і несуть від 2 до 5 радіальних колючок і 1-3 центральних колючок. Радіальні колючки тонкі, голчасті, зазвичай білі або сірі. Центральні колючки товстіші і міцніші, зазвичай загнуті або прямі, чорні або коричневі.
Квіти
Суцвіття епітеланти з’являється на верхівці рослини і складається з однієї або декількох квітів. Квіти денні, відносно великі, з діаметром від 2 до 5 см. Пелюстки квіток яскраво-рожеві або пурпурові. Тичинки багаточисельні, з жовтими пиляками. Маточка з нижньою зав’яззю.
Плоди
Після цвітіння формуються плоди, які представляють собою соковиті ягоди. Вони кулясті або яйцеподібні, з діаметром від 1 до 2 см, зелені або червонуваті при дозріванні. Плодонос має густе опушення.
Ареал поширення
Рід Епітеланта зустрічається в пустельних і напівпустельних регіонах північно-східної Мексики, особливо в штатах Коауїла, Нуево-Леон і Тамауліпас.
Умови вирощування
Епітеланти відносно невибагливі в вирощуванні, але вимагають спеціалізованого догляду, щоб забезпечити оптимальні умови для їх росту і цвітіння.
* Світло: Епітеланти потребують яскравого сонячного світла протягом більшої частини дня.
* Температура: Оптимальний діапазон температур для вирощування епітелант становить від 18 до 30 °C. Рослини переносять невеликі заморозки, але вимагають захисту від сильних морозів.
* Вода: Епітеланти потребують помірного поливу в період активного росту. У зимовий період їх поливають рідко або не поливають зовсім.
* Ґрунт: Рослини найкраще ростуть у пористих, добре дренованих ґрунтах, спеціально призначених для сукулентів.
* Добрива: Підгодовують епітеланти рідким добривом для кактусів з весні до осені.
Висновки
Епітеланта — це рід унікальних і привабливих сукулентних кактусів, які переважно зустрічаються в північно-східній Мексиці. Їх характерні туберкульозні стебла, яскраві квіти і відносно невибагливі умови вирощування роблять їх популярними серед колекціонерів сукулентів і садівників.
Питання, що часто задаються
1. Скільки видів належить до роду Епітеланта?
2. Якими унікальними особливостями відрізняються стебла епітелант?
3. Якого кольору квіти у рослин епітеланта?
4. Які умови освітлення необхідні для оптимального росту епітелант?
5. Як часто потрібно поливати епітеланти?
Опубліковано