Дзьорурі

Дзьорурі (яп. 浄瑠璃, じょうるり, «чистий лазурит») — унікальний японський жанр літератури та театру, що існував з середини 15 до 19 століття. Він характеризується драматичною прозою, яка римується і виконувалася речитативом.

Витоки та розвиток Дзьорурі

Витоки дзьорурі можна простежити з часів середньовічної Японії, коли сліпі мандрівні оповідачі, відомі як біва-хоші, розповідали історії в супроводі лютні біва. У 16 столітті з'явилися саругаку, актори, які поєднували музику, танці та пантоміму для виконання народних казок або історій з буддійського фольклору.

Поєднання біва-хоші та саругаку зіграло важливу роль у розвитку дзьорурі. У 1600-х роках пісні, які виспівували біва-хоші, почали записуватися в письмовому вигляді, а саругаку стали виконувати їх за допомогою ляльок. Це нововведення стало основою для виникнення театру джьорурі-бутай.

Структура та виконання Дзьорурі

П'єси дзьорурі зазвичай складалися з трьох актів, кожен з яких мав декілька сцен. Вони написані римованою прозою, з використанням подвійного або потрійного словесного ритму. Тексти розділені на рядки, які називаються сенрн(千人).

Виконання дзьорурі було справою спільних зусиль. Оповідач, відомий як таю, сидів на високій платформі і рецитував текст п'єси ритмічною, співочою манерою. Він супроводжувався трьома музикантами, які грали на сямисене (триструнний інструмент), флейті та барабанах.

Лялькові спектаклі Дзьорурі

Однією з найвідоміших форм дзьорурі були лялькові спектаклі, які називали бунраку. Ляльки бунраку були великими, вибагливо прикрашеними створіннями, які керувалися трьома ляльководами одночасно. Вони були здатні виконувати складні рухи та створювати широкий спектр емоцій.

Спектаклі бунраку були високо цінувалися за свою технічну майстерність та емоційну глибину. Вони часто виконували легенди про героїв та закоханих, а також сатиричні та побутові історії.

Вплив та спадок Дзьорурі

Дзьорурі справив значний вплив на японську культуру та по всьому світу. Він не лише розважав глядачів, але й висвітлював важливі соціальні та політичні теми.

Після періоду Мейдзі інтерес до дзьорурі дещо поменшав, але жанр продовжує існувати і сьогодні як жива традиція. Він зберігається в таких формах, як театр бунраку, вистави кабукі та сучасні адаптації п'єс дзьорурі.

Дзьорурі був важливим жанром японської літератури та театру, який поєднував унікальним чином розповідь, музику та лялькарство. Він не лише розважав глядачів, але й відігравав значну роль у формуванні японської культури. Спадщина дзьорурі продовжує жити в різних формах, що свідчить про його тривалий і незмінний вплив.

Часто задаються питання

• Що таке дзьорурі?
  • Дзьорурі – це жанр японської літератури та театру, що характеризується драматичною прозою та виконанням речитативом.
• Коли виникло дзьорурі?
  • Витоки дзьорурі можна простежити з середини 15 століття.
• Хто виконував дзьорурі?
  • Дзьорурі виконував оповідач, який називався таю, в супроводі музикантів та, часто, ляльководів.
• Яку роль відігравало дзьорурі в японській культурі?
  • Дзьорурі розважав глядачів, а також висвітлював важливі соціальні та політичні теми.
• Які форми дзьорурі досі існують?
  • Традиції дзьорурі продовжують існувати у формах, таких як театр бунраку, вистави кабукі та сучасні адаптації.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 16 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.