Договір контрактації

# вікіпедія, Популярність: гаряча

Договір контрактації сільськогосподарської продукції: права та обов’язки сторін

Що таке контрактація?

Поняття “контрактація” з’явилося відносно недавно – у 1990-х роках, коли Україна зробила різкий перехід від командної економіки на ринкову. Контрактацією називають форму взаємовідносин між сільськогосподарськими виробниками і споживачами їх продукції, за якою покупець гарантує собі постачання продукції за встановленою ціною, а продавець зобов’язується виростити продукцію відповідної якості та кількості.

Правове регулювання контрактації

Відносини сторін у договорі контрактації з боку виробників регулюються Цивільним Кодексом України Розділ 31 Голова 64 та з боку заготівельників:

* Заготівля сільськогосподарської продукції за договором контрактації (стаття 202 Господарського Кодексу України);
* Переробка сільськогосподарської продукції (стаття 203 Господарського Кодексу України);
* Постачання сільськогосподарської продукції (стаття 204 Господарського Кодексу України).

Сторони договору контрактації

Сторонами договору контрактації є:

– сільгоспвиробник;
– суб’єкт господарювання (заготівельник), який може передати право одержувача сільськогосподарської продукції третій особі, але обов’язково з письмового погодження сільгоспвиробника.

Предмет та умови договору контрактації

Предметом договору контрактації є певна кількість сільгосппродукції, урожай певного року, частина врожаю, певна частина рослинної або тваринної продукції. Якість та асортимент продукції, що підлягає поставці визначається її стандартами, технічними умовами, іншими обов’язковими для сторін нормативними документами, а за їх відсутності — умовами договору контрактації.

Умови договору контрактації спрямовані на забезпечення інтересів обох його сторін. Для сельгоспвиробника важливо продати свій урожай, не ризикуючи втратити вигоду із-за коливання цін в сезон, коли продукція вже готова до збирання. Тому в договорах контрактації передбачено порядок оплати вартості продукції, що поставляється, і ціни продукції повинні встановлюватися відповідно до поточної ринкової ситуації.

Права та обов’язки сторін

Заготівельник зобов’язаний:

– придбати у сільгоспвиробника продукцію, що поставляється, та оплатити її за цінами, встановленими в договорі контрактації;
– прийняти продукцію за кількістю, якістю та асортиментом відповідно до умов договору контрактації;

Сільгоспвиробник зобов’язаний:

– виробити та поставити продукцію, визначену у договорі контрактації;
– дотримуватися встановлених у договорі контрактації строку, порядку і місця поставки продукції;
– поставити продукцію належної якості відповідно до стандартів, технічних умов та інших обов’язкових для сторін нормативних актів, а за їх відсутності — відповідно до умов договору контрактації.

Виконання та припинення договору контрактації

Договір контрактації виконується сторонами відповідно до його умов. При виникненні спору між сторонами у зв’язку з виконанням договору контрактації він вирішується відповідно до законодавства.

Припинення договору контрактації може мати місце у разі:

– закінчення терміну дії договору;
– виконання сторонами своїх зобов’язань за договором;
– розірвання договору за згодою сторін;
– розірвання договору за рішенням суду.

Висновок

Контрактація є ефективним інструментом взаємодії між сільгоспвиробниками і споживачами їх продукції. Вона дозволяє сторонам договору планувати свою діяльність, стабілізувати ціни і забезпечує збут сільськогосподарської продукції.

Часті питання про контрактацію сільськогосподарської продукції:

1. Які основні положення договору контрактації?
2. Які права та обов’язки сторін у договорі контрактації?
3. Як визначається ціна продукції, що поставляється за договором контрактації?
4. В який термін сільгоспвиробник повинен поставити продукцію за договором контрактації?
5. Які наслідки порушення договору контрактації?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 31 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.