Dies irae

# вікіпедія, Популярність: значуща

Dies iræ: Секвенція, що надихає і лякає

У католицькій літургії Dies iræ (День гніву) – це секвенція, що славиться своєю потужною лірикою та драматичною музикою. Написаний у XIII столітті францисканським монахом Томмазо да Челано, він був невід’ємною частиною заупокійної меси з 1570 по 1962 рік. Незважаючи на те, що його обов’язкове використання було скасовано Другим Ватиканським собором, Dies iræ все ще залишається улюбленою частиною літургії багатьох віруючих.

Історичний контекст

Dies iræ був створений у період Середньовіччя, коли смерть була постійною присутністю у житті. Чорна Смерть, пандемія чуми, яка спустошила Європу в середині XIV століття, лише підсилила почуття страху і невизначеності, які відчували люди. У цьому контексті Dies iræ став потужним вираженням надії та страху перед смертю, а також могутнім нагадуванням про неминучість Божого суду.

Структура та зміст

Dies iræ складається з кількох частин, кожна з яких називається за першим рядком тексту. Перша частина – це “Dies iræ, dies illa” (“День гніву, той день”), який встановлює тему секвенції: день Божого суду.

Далі йде “Quantus tremor est futurus” (“Як буде тремтіти”), який описує жах і трепет, які охоплять всіх наприкінці світу. Потім йде” Tuba mirum spargens sonum “(“Сурма здивує дивним звуком”), яка описує звук сурми, який розбудить усіх мертвих і покличе їх на суд.

Четверта частина, “Liber scriptus proferetur” (“Книга писана буде відкрита”), розповідає про книгу, в якій записані всі вчинки людей, і яка буде відкрита перед Богом на суді. Потім йде “Judex ergo cum sedebit” (“Суддя тому, коли сяде”), який описує Божественний суд, де кожна людина буде відповідати за свої вчинки.

Завершується Dies iræ частиною “Lacrymosa dies illa” (“Сумний той день”), яка є проханням до Богородиці про милосердя і молитву за тих, хто знаходиться в чистилищі.

Музика Dies iræ

Музика Dies iræ традиційно виконується у григоріанському стилі, який є одним з найдавніших стилів церковної музики. Мелодія сурми, яка звучить на словах “Tuba mirum spargens sonum”, є однією з найбільш відомих і драматичних частин музики. Вона створює відчуття страху і неминучості, що відповідає тексту секвенції.

Значення Dies iræ

Dies iræ – це потужна секвенція, яка говорить про універсальні страхи і надії, пов’язані з смертю і судом. Її лірика і музика створюють вражаючу і незабутню атмосферу, яка може торкнутися сердець віруючих і невіруючих.

Висновок

Dies iræ – це унікальний твір, який витримав випробування часом і залишається популярним і сьогодні. Його могутня лірика і драматична музика роблять його незабутнім вираженням людського страху і надії перед смертю і судом. Dies iræ – це твір, який ще довго залишатиметься предметом обговорення і дискусій.

Часто задавані питання

• Що таке Dies iræ?

Dies iræ – це католицька секвенція, яка була написана у XIII столітті францисканцем Томмазо да Челано. Вона є вираженням надії і страху перед смертю і судом.

• Коли і де виконується Dies iræ?

Dies iræ раніше був обов’язковою частиною заупокійної меси, але після Другого Ватиканського собору його використання не є обов’язковим. Тим не менш, його все ще можна використовувати на літургії годин, а також на інших богослужіннях.

• Яка структура Dies iræ?

Dies iræ складається з кількох частин, кожна з яких називається за першим рядком тексту. Серед найбільш відомих частин – “Dies iræ, dies illa” (“День гніву, той день”), “Tuba mirum spargens sonum” (“Сурма здивує дивним звуком”) і “Lacrymosa dies illa” (“Сумний той день”).

• Яка музика звучить у Dies iræ?

Музика Dies iræ традиційно виконується у григоріанському стилі. Мелодія сурми, яка звучить на словах “Tuba mirum spargens sonum”, є однією з найбільш відомих і драматичних частин музики.

• Яке значення Dies iræ?

Dies iræ – це потужна секвенція, яка говорить про універсальні страхи і надії, пов’язані з смертю і судом. Її лірика і музика створюють вражаючу і незабутню атмосферу, яка може торкнутися сердець віруючих і невіруючих.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 02 01 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.