Володимир Децикевич
Короткі відомості
Володимир Децикевич (29 грудня 1865 р. – 14 квітня 1946 р. за деякими даними, 1949 р.) – український галицький громадсько-політичний, освітній діяч та урядник. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). За фахом правник.
Біографія
Володимир Децикевич народився 29 грудня 1865 року у Львові. Здобув юридичну освіту. У громадсько-політичній сфері розпочав свою діяльність ще під час навчання у Львівському університеті. Був членом та очолював українські студентські організації.
Після завершення освіти працював адвокатом у Львові. З 1900 року займав керівні посади у різних громадських організаціях, зокрема, був головою "Народного дому" та "Просвіти".
Починаючи з 1907 року, В. Децикевич обирався депутатом Галицького крайового сейму, де був членом Українського парламентського клубу. Упродовж тривалого часу займав посаду віце-маршала (заступника голови) сейму.
У 1913 році В. Децикевич отримав посаду радника намісництва – органу Австро-Угорської імперії, який управляв Галичиною. Згодом був призначений послом (депутатом) австрійського парламенту.
Після Першої світової війни В. Децикевич обіймав різні посади в уряді Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Зокрема, був міністром народної освіти і віросповідань та співавтором закону про освіту в ЗУНР.
Після окупації Галичини Польщею В. Децикевич виїхав за кордон, де працював над українськими національно-визвольними проектами. Був членом Української національної ради та послом Української держави у Франції.
У 1945 року В. Децикевич повернувся до Львова, де був призначений професором кафедри загального навчання Львівського медичного інституту.
Володимир Децикевич помер 14 квітня 1946 року (за іншими даними, 1949 року) у Гданську.
Публічна діяльність
Володимир Децикевич був активним учасником українського національного руху в Галичині. Він був одним із засновників та керівників Української радикальної партії, яка відігравала важливу роль у політичному житті Галичини.
В. Децикевич приділяв велику увагу розвиткові освіти та культури в Галичині. Він був меценатом багатьох українських культурно-освітніх установ, зокрема, Львівської політехніки та Львівського університету.
Також В. Децикевич був видатним публіцистом і видавцем. Він публікував свої статті в численних українських часописах, а також був одним із засновників та редакторів українських газет "Громадський голос" та "Діло".
Науково-освітня діяльність
Як правник, Володимир Децикевич був відомим фахівцем у галузі конституційного права. Він був автором багатьох наукових праць, у тому числі з питань державного устрою та прав людини.
В. Децикевич був дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) та займав посаду голови правління НТШ. Він брав активну участь у діяльності правничої комісії НТШ та заснуванні Ліги українських адвокатів.
В. Децикевич також викладав у Львівському університеті на кафедрі конституційного права, а в 1930-х роках був професором Варшавського університету.
Нагороди та визнання
За свої заслуги Володимир Децикевич був нагороджений низкою відзнак, зокрема:
- Орден Франца-Йосифа (Австро-Угорщина)
- Орден відродження Польщі (Польща)
- Орден Трудового Червоного Прапора (УРСР)
Володимир Децикевич був видатним українським громадсько-політичним, освітнім діячем та урядником. Він зробив вагомий внесок у розвиток українського національного руху, освіти та культури в Галичині. Його діяльність залишила тривалий слід в українській історії.
Часто задавані питання
- Коли та де народився Володимир Децикевич?
- Які посади він обіймав у Галицькому крайовому сеймі?
- Яку роль він відігравав у Західноукраїнській Народній Республіці?
- Чому В. Децикевич виїхав за кордон після окупації Галичини Польщею?
- Які нагороди він отримав за свою діяльність?
0 Коментарі
Останній коментар
Коментарів ще немає