Чапанна війна
Редактор: Михайло МельникЧапанна війна або чапанка (Чапаєвське повстання)
Сутність повстання
Чапанна війна або Чапаєвське повстання — це один з найбільших селянських виступів проти радянської влади, що прокотився березнем-квітнем у 1919 році по території багатьох сучасних областей Поволжя або Поволзького регіону. Повстання спалахнуло в умовах загального невдоволення селянства новою, радянською владою, що проводила жорстку політику воєнного комунізму, продрозверстки та продзагонів – насильницького вилучення продовольства у тих самих голодуючих селян. В обов’язковому порядку масово вилучали не тільки запаси продуктів, а й худобу, домашню птицю, фураж.
Учасники та підтримка
Головною рушійною силою та основною масою учасників стали селяни, незалежно від соціального і матеріального статусу і національності. Підтримували повсталих також козаки, міська біднота, а також місцева інтелігенція. Очолили опір отамани П. Кульков, брати Андрій і Олександр Сапожкови, О.С. Мельников. Найбільш організовані й боєздатні повстанські групи діяли під керівництвом козацького отамана О.В. Сапожкова, якого підтримували такі визначні провідники повсталого народу, як Андрій Сапожков (брат Олександра), Степан Сережов, Єгор Богданов, Іван Борисов, Я. Володін, Михайло Кульков, Василь Коновалов, Андрій Бєсстремянов, Василь Алафузов.
Хід повстання
Початок повстання було покладено в селі Николі-Павлівка, яке фактично стало центром повстанського руху. За ним піднялися їх сусіди: села і села Рамено, Борисовка, Нова і Стара Репьёвкі, Глібовка, Івановка, Троїцький Сунгур, Сергієвка, Стоговка, Новодевичье, Білий Яр, Забалуйка. Дуже скоро до повстання приєдналися Кіндяковка, Миколаївка та інші навколишні населені пункти.
Повстанський центр
Досить швидко повстання охопило величезну територію по обидві сторони Волги, причому повстанці змогли взяти Мелекесс і Ставрополь, після чого повів активні дії на Симбірськ і Самару. До середини березня налаштовані проти більшовиків села утворили величезний повстанський район із власною адміністрацією та органами самоврядування, які представляли владу повстанського народу. Повсталим вдалося не тільки звільнити від більшовиків територію в 5 повітів, але і виставити армію в 20 тисяч осіб найрізноманітнішого складу: російські селяни, татари, мордва, чуваші, калмики, українці. Навіть окремі чудаки з естонців та поляків, а також іноді в’єтнамців і китайців.
Страшний кінець
Більшовики не чекали милості від повстанців і направили проти них не одне військ, у тому числі 24-ту, 25-ту і 49-ту стрілецькі дивізії, 1-у Заволзьку, 2-у Самаро-Симбірську та бригаду Азина, а також роту вірних китайців. Повсталі селяни, незважаючи на їх чисельність, однаково не змогли перемогти військові частини більшовиків і були або знищені, або розпорошені. Лідери, багато з яких були важко поранені, були взяті в полон і жорстоко розстріляні.
Значення повстання
Хоча Чапанна війна закінчилася трагічно для селян, вона стала символом збройного опору більшовицькому режиму, показала, що радянська влада не настільки надійна, як здається з боку, що навіть з масою погано озброєних та погано організованих повстанців доводиться боротися за допомогою регулярних військових частин. Таким чином, повстання може розглядатися як одна з перших селянських воєн проти радянської влади, яка розгорілася в 1921-1922 роках набагато широким фронтом.
Цікаві факти
1. Повстання називалися Чапанною війною, тому що повстанці були з голови до ніг закутані в чапани – зимові сіряки з овчини.
2. Жорстокість більшовиків була такою великою, що на одній з перехоплених повстанцями урядової радіограм прямо говорилося, що в кожному селі слід знищувати не менше 20-30 осіб, а села повністю випалювати, тобто просто знищувати.
3. Чапанна війна стала одним з перших селянських повстань проти радянської влади, які розгорнулися набагато ширшим фронтом в 1921-1922 роках.
4. Повстання показало, що радянська влада не настільки надійна, як здається з боку, і що з масою погано озброєних та погано організованих селян доводиться боротися за допомогою регулярних військових частин.
5. Рух перекинувся на Саратовську і Нижегородські губернії.
Питання, які часто задають
1. Коли і де відбулося Чапанне повстання?
– Відбулося навесні – березні-квітні 1919 року в Симбірській і Самарській губерніях
2. Хто піднімав повстання?
– Основною рушійною силою та основною масою учасників стали селяни. Підтримували повсталих також козаки, міська біднота, а також місцева інтелігенція.
3. Які причини повстання?
– Головною причиною стала жорстка політика воєнного комунізму, що проводилася радянською владою, зокрема продрозверстка, внаслідок якої у селян вилучали продовольство.
4. Як розгорталося повстання?
– Почалося повстання в селі Николі-Павлівка, швидко перекинулося на інші села і села, а потім і на міста: Мелекесс і Ставрополь. До середини березня повсталі змогли взяти під контроль територію в 5 повітів з населенням понад 1 мільйон осіб.
5. Які наслідки повстання?
– Повстання закінчилося поразкою селян, були знищені або розпорошені. Лідери повстання були взяті в полон і розстріляні.
У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!
⚡⚡⚡ Топ-новини дня ⚡⚡⚡
Хто такий Такер Карлсон? Новий законопроект про мобілізацію З травня пенсію підвищать на 1000 гривень