Цефтізоксим

Цефтізоксим: Антибіотик ІІІ покоління для парентерального застосування

Зміст:

• Що таке цефтізоксим?
• Механізм дії цефтізоксиму
• Спектр дії цефтізоксиму
• Фармакокінетика цефтізоксиму
• Показання до застосування цефтізоксиму
• Протипоказання до застосування цефтізоксиму
• Побічні ефекти цефтізоксиму
• Дозування та спосіб застосування цефтізоксиму
• Взаємодія з іншими лікарськими засобами
• Умови зберігання цефтізоксиму
• Запитання, що часто задаються

Що таке цефтізоксим?

— це антибіотик групи цефалоспоринів ІІІ покоління, який застосовується парентерально (внутрішньом'язово або внутрішньовенно). Він має широкий спектр антибактеріальної дії і використовується для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами.

Механізм дії цефтізоксиму

Цефтізоксим інгібує синтез бактеріальної клітинної стінки, зв'язуючись із пеніцилінзв'язувальними білками (ПЗБ). Ці білки необхідні для побудови клітинної стінки бактерій, яка є важливою для їхньої структури та виживання. Зв'язуючись з ПЗБ, цефтізоксим перешкоджає синтезу клітинної стінки, що призводить до загибелі бактерій.

Спектр дії цефтізоксиму

Цефтізоксим має широкий спектр антибактеріальної дії, який включає:

• Грамнегативні бактерії:
  • Кишкова паличка (E. coli)
  • Клебсієлла пневмонії (K. pneumoniae)
  • Протей мірабіліс (P. mirabilis)
  • Гемофільна паличка (H. influenzae)
  • Моракселла катараліс (M. catarrhalis)
• Грампозитивні бактерії:
  • Пневмокок (Streptococcus pneumoniae)
  • Стафілокок (Staphylococcus aureus)
  • Стрептокок піогенний (Streptococcus pyogenes)

Фармакокінетика цефтізоксиму

Після парентерального введення цефтізоксим швидко і повністю всмоктується з місця ін'єкції. Максимальна концентрація в крові досягається через 30-60 хвилин. Препарат має тривалий період напіввиведення (2-3 години), що дозволяє застосовувати його двічі на добу. Цефтізоксим виводиться з організму переважно нирками.

Показання до застосування цефтізоксиму

Цефтізоксим показаний для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами, зокрема:

• Інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, тонзиліт, синусит)
• Інфекції сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит)
• Інфекції шкіри та м'яких тканин (целюліт, абсцес, ранова інфекція)
• Інфекції кісток і суглобів (остеомієліт, септичний артрит)
• Інтраабдомінальні інфекції (перитоніт, холецистит)
• Інфекції, спричинені госпітальними збудниками (MRSA, ESBL-продукуючі бактерії)

Протипоказання до застосування цефтізоксиму

Цефтізоксим протипоказаний пацієнтам із:

• Гіперчутливістю до цефалоспоринів або будь-якого іншого компонента препарату
• Тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв)

Побічні ефекти цефтізоксиму

Найбільш поширені побічні ефекти цефтізоксиму включають:

• Алергічні реакції (висип, свербіж, кропив'янка, анафілаксія)
• Шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, діарея)
• Місцеві реакції в місці ін'єкції (почервоніння, біль)
• Інші рідкісні побічні ефекти (лихоманка, головний біль, запаморочення, тромбоцитопенія)

Дозування та спосіб застосування цефтізоксиму

Дозування цефтізоксиму визначається віком, вагою пацієнта, тяжкістю інфекції та функцією нирок. Зазвичай препарат застосовується внутрішньом'язово або внутрішньовенно від 2 до 4 разів на добу.

Дозування для дорослих:

• Звичайна доза становить 1-2 г кожні 8-12 годин
• При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 4 г кожні 8 годин

Дозування для дітей:

• Звичайна доза становить 20-50 мг/кг маси тіла кожні 8-12 годин
• При тяжких інфекціях доза може бути збільшена до 100 мг/кг маси тіла кожні 8 годин

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Цефтізоксим може взаємодіяти з такими лікарськими засобами:

• Пробенецид: підвищує концентрацію цефтізоксиму в крові
• Аміноглікозиди: збільшують ризик розвитку нефротоксичності
• Вальпроєва кислота: знижує концентрацію цефтізоксиму в крові

Умови зберігання цефтізоксиму

Цефтізоксим слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25 °C.

:

Цефтізоксим — це ефективний антибіотик широкого спектра дії, який використовується для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами. Він зазвичай добре переноситься і має порівняно мало побічних ефектів. При призначенні цефтізоксиму слід враховувати його спектр дії, протипоказання, можливі побічні ефекти та взаємодію з іншими лікарськими засобами.

Запитання, що часто задаються:

1. Що таке цефтізоксим?
   • Цефтізоксим — це антибіотик ІІІ покоління групи цефалоспоринів, який застосовується парентерально.
2. Для лікування яких інфекцій використовується цефтізоксим?
   • Цефтізоксим використовується для лікування інфекцій, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами, зокрема інфекцій дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, шкіри та м'яких тканин, кісток і суглобів.
3. Які побічні ефекти має цефтізоксим?
   • Найбільш поширені побічні ефекти включають алергічні реакції, шлунково-кишкові розлади, місцеві реакції в місці ін'єкції.
4. Як слід зберігати цефтізоксим?
   • Цефтізоксим слід зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25 °C.
5. Чи можна приймати цефтізоксим разом з іншими ліками?
   • Так, але слід враховувати можливу взаємодію з іншими лікарськими засобами, такими як пробенецид, аміноглікозиди та вальпроєва кислота.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 30 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.