Бойко Микола Юрійович
Життєпис
Микола Юрійович Бойко народився 26 березня 1985 року в селі Нечуївка Черкаської області. Після закінчення загальноосвітньої школи здобув освіту за спеціальністю "Монтаж і експлуатація електроустаткування" у Черкаському коледжі технології та бізнесу. Після отримання диплома працював електромонтером.
Військова служба
З початком російської агресії на сході України Микола Бойко був мобілізований у 2014 році. Служив у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького на посаді командира гранатометного відділення. брав участь у боях за Дебальцеве, Авдіївку та Мар'їнку.
Героїчний вчинок
2 березня 2022 року, під час оборони міста Ірпінь Київської області, Микола Бойко зі своїм відділенням потрапив під артилерійський обстріл. Незважаючи на отримані поранення, він продовжував вести вогонь по ворогу, знищивши кілька одиниць ворожої техніки і живу силу. Завдяки його самовідданим діям бійцям вдалося відбити ворожий наступ.
Нагороди
За виявлену мужність і героїзм Микола Бойко був нагороджений орденами "За мужність" III, II та I ступенів. За свою військову службу він також отримав медаль "Захиснику Вітчизни" та відзнаку "Почесний громадянин міста Ірпінь".
Загибель
15 березня 2022 року під час оборони міста Рубіжне на Луганщині Микола Бойко загинув у бою. Йому було 37 років. Похований у рідному селі Нечуївка.
Пам'ять
У пам'ять про Миколу Бойка названі вулиці в Ірпені та Нечуївці. Також йому встановлено меморіальні дошки в Черкасах та на місці його загибелі в Рубіжному.
Микола Юрійович Бойко є прикладом справжньої мужності та самопожертви. Він захищав свою батьківщину до останнього подиху. Його геройський вчинок назавжди залишиться в історії України.
Запитання, що часто задаються
- Коли народився Микола Бойко?
- У складі якої бригади він служив?
- За який подвиг його нагородили орденом "За мужність" I ступеня?
- Де похований Микола Бойко?
- Які вулиці названі в його честь?
Опубліковано