Безпопівщина
Редактор: Михайло МельникБезпопівщина: старообрядський напрямок, що заперечує церковну ієрархію
Безпопівщина – один з основних напрямків старообрядництва, виник в середині 17 століття під час розколу православної церкви в Московії, що стався після церковної реформи 1653-56 років. На відміну від попівців, безпопівщина заперечує необхідність духівництва і церковної організації.
Історія виникнення безпопівщини
Церковна реформа середини 17 століття, проведена патріархом Никоном, викликала широкий протест серед частини віруючих, які вважали, що реформи порушують візантійську традицію і спотворюють православ'я.
Протестуючі отримали назву "старообрядці", а їх внутрішні розбіжності призвели до виникнення кількох течій, серед яких безпопівщина стала однією з найбільш радикальних.
Безпопівці вважали, що внаслідок реформ церква втратила свою святість і чистоту, і тому відмовлялися визнавати авторитет нового патріарха і священиків, поставлених ним. Вони вважали, що справжніми керівниками церкви є старці-наставники, які зберігали вірність старим обрядам і традиціям.
Основні положення віровчення безпопівщини
Безпопівщина відрізняється від офіційної православної церкви низкою ключових положень віровчення:
-
Відсутність церковної ієрархії та духівництва.
Безпопівці вважають, що після реформи 1653-56 років в церкві більше немає законних священиків, оскільки вони всі були поставлені єретичними патріархами. Тому вони відмовляються від всіх церковних таїнств і обрядів, які вимагають участі священика, таких як хрещення, причастя і сповідь. -
Очікування пришестя праведного царя.
Безпопівці вірять, що доки церква не буде очищена від гріха і не повернуться старі обряди, в світі буде хаос і нестабільність. Вони чекають пришестя праведного царя, який відновить істинне християнство і знищить антихриста. -
Особливе значення Священного Писання.
Безпопівці високо цінують Святе Писання і вважають його єдиним джерелом віровчення. Вони відкидають всі церковні перекази і нововведення, які не мають біблійного підтвердження. -
Аскетизм і самозречення.
Безпопівці ведуть аскетичний спосіб життя, дотримуючись суворих постів і відмовляючись від мирських задоволень. Вони вважають, що шлях до спасіння лежить через самозречення і смирення. -
Молитовна практика.
Безпопівці приділяють велику увагу молитві, вважаючи її основним способом спілкування з Богом. Вони практикують різні види молитви, такі як келійне правило, соборна молитва і ісусова молитва.
Різноманітність безпопівських течій
Безпопівщина не є однорідним рухом, і протягом її історії виникали різні течії та напрямки, кожен з яких мав свої особливі віровчення та практики.
Серед найбільш відомих безпопівських течій можна виділити:
- федосеєвців,
- поморців,
- спасових,
- филипонівців,
- ааронівців.
Кожна з цих течій має свої особливості, але всі вони об'єднані відмовою від церковної ієрархії і духівництва, а також очікуванням пришестя праведного царя.
Сучасний стан безпопівщини
Безпопівщина досі існує в деяких частинах світу, в основному в росії, Україні та Білорусі. Загальна чисельність безпопівців оцінюється в кілька сотень тисяч чоловік.
Незважаючи на давню історію і багаті традиції, безпопівщина стикається з рядом викликів у сучасному світі. Однією з основних проблем є відсутність єдності серед безпопівців, що призводить до роз'єднаності і слабкості руху.
Крім того, безпопівщина зазнає критики з боку офіційної православної церкви, яка вважає її єретичним напрямком.
Висновок
Безпопівщина – це радикальний напрямок старообрядництва, який заперечує необхідність церковної ієрархії та духівництва. Безпопівці вірять, що справжніми керівниками церкви є старці-наставники, які зберігали вірність старим обрядам і традиціям.
Безпопівщина відрізняється від офіційної православної церкви низкою ключових положень віровчення, включаючи відсутність церковної ієрархії, очікування пришестя праведного царя, особливе значення Священного Писання, аскетизм і самозречення, а також молитовну практику.
Безпопівщина не є однорідним рухом, і протягом її історії виникали різні течії та напрямки, кожен з яких мав свої особливі віровчення та практики.
Сучасний стан безпопівщини характеризується відсутністю єдності серед безпопівців, що призводить до роз'єднаності і слабкості руху, а також критикою з боку офіційної православної церкви.
Запитання, що часто задаються:
- У чому основна відмінність безпопівщини від офіційної православної церкви?
- Які ключові положення віровчення безпопівщини?
- Які основні безпопівські течії існують?
- У чому полягають виклики, з якими стикається сучасна безпопівщина?
- Яке значення має безпопівщина для історії та культури росії?
У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!
⚡⚡⚡ Топ-новини дня ⚡⚡⚡
Хто такий Такер Карлсон? Новий законопроект про мобілізацію З травня пенсію підвищать на 1000 гривень