Артем’єв Павло Артемійович

Артем'єв Павло Артемійович

Біографія

Павло Артемійович Артем'єв народився 17 (29) грудня 1897 року в селі Жолудеве Старобільського повіту Харківської губернії (нині Міловський район Луганської області України).

Після закінчення вищого початкового училища з 1912 року працював на заводах Брянська та в Ростові-на-Дону. Під час Першої світової війни був мобілізований до царської армії, де служив у 14-му Сибірському стрілецькому полку.

У січні 1918 року Артем'єв вступив до Червоної армії і брав участь у Громадянській війні. Воював у складі 24-ї стрілецької дивізії на Південному та Західному фронтах, командував ротою, батальйоном і полком.

Військова кар'єра

У 1924—1931 роках навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. Після її закінчення займав різні штабні посади.

З 1938 року командував 51-ю стрілецькою дивізією. Під час Радянсько-фінської війни 1939—1940 років дивізія Артем'єва брала участь у боях на Карельському перешийку.

У червні 1941 року, після початку Німецько-радянської війни, Артем'єв був призначений командиром 128-ї стрілецької дивізії. Дивізія вела бойові дії на Південно-Західному фронті під час оборони Києва та в Харківській операції.

У листопаді 1941 року Артем'єву було доручено командування 112-ю стрілецькою дивізією, яка в складі 61-ї армії брала участь у обороні Москви.

У червні 1942 року Артем'єв став командиром 162-ї стрілецької дивізії, а у вересні того ж року — 61-ї армії. Під його командуванням армія брала участь у Сталінградській битві, а згодом у прориві блокади Ленінграда.

У квітні 1944 року 61-ша армія під командуванням Артем'єва брала участь у звільненні Криму, а у вересні — в Чернігівсько-Прип'ятській наступальній операції.

У ході Берлінської операції 1945 року 61-ша армія під командуванням Артем'єва брала участь у прориві оборони противника на Зеєловських висотах та штурмі Берліна.

Післявоєнна діяльність

Після закінчення війни Артем'єв продовжив службу в Радянській армії. Командував Північно-Кавказьким і Прикарпатським військовими округами.

У 1952—1956 роках був кандидатом у члени ЦК КПРС, а з 1956 року — членом Воєнної ради при Раді міністрів СРСР. З 1960 року — у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Павло Артемійович Артем'єв помер 19 березня 1979 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

За бойові заслуги Павло Артем'єв був нагороджений численними орденами та медалями, серед яких:

• Ордени Леніна (4 рази)
• Орден Червоного Прапора (4 рази)
• Орден Суворова I ступеня
• Орден Кутузова I ступеня
• Орден Богдана Хмельницького I та II ступенів

Пам'ять

Іменем Павла Артем'єва названо вулиці в містах Києві, Харкові та інших. Також у Києві встановлено його погруддя.

Павло Артемійович Артем'єв був талановитим радянським воєначальником, який відзначився у боях під час Громадянської війни та Великої Вітчизняної війни. Його нагороди та почесні звання є свідченням визнання його заслуг перед Батьківщиною. Пам'ять про нього зберігається в іменах вулиць, меморіальних дошках та інших пам'ятках.

Часто задаються питання

1. У яких військових званнях служив Павло Артем'єв?
2. Якими військовими з'єднаннями командував Артем'єв під час Великої Вітчизняної війни?
3. У яких великих операціях брала участь 61-ша армія під командуванням Артем'єва?
4. Якими нагородами був відзначений Павло Артем'єв?
5. Де похований Павло Артем'єв?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 26 04 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.