АНТ-44
АНТ-44: Радянський важкий морський бомбардувальник
Історія розробки
АНТ-44 (також відомий як МТБ-2) був радянським важким морським бомбардувальником, розробленим в 1930-х роках під керівництвом Андрія Миколайовича Туполєва. Літак був призначений для здійснення дальніх бомбардувань з морських аеродромів і мав значну дальність польоту, а також високу вантажопідйомність.
Технічні характеристики
АНТ-44 був великогабаритним монопланом з металевим корпусом, подвійним вертикальним хвостовим оперенням і високим шасі, що могло втягуватися.
Розмах крил: 45,3 м
Довжина: 25 м
Висота: 8,4 м
Маса порожнього: 21 000 кг
Нормальна злітна маса: 32 000 кг
Максимальна злітна маса: 38 000 кг
Двигуни та швидкість
АНТ-44 оснащувався чотирма двигунами М-87Б потужністю 860 к.с. кожен. Двигуни були розташовані в гондолах під крилами. Максимальна швидкість літака становила 335 км/год, а крейсерська швидкість – 260 км/год.
Дальність польоту та вантажопідйомність
АНТ-44 мав дальність польоту 5100 км без підвісних паливних баків. З підвісними паливними баками дальність польоту зростала до 6000 км. Максимальна бомбова нагрузка літака становила 6000 кг.
Озброєння
АНТ-44 мав потужне оборонне озброєння, яке складалося з семи 7,62-мм кулеметів ШКАС. Кулемети були розташовані в дистанційно керованих турелях і в хвостовій частині літака.
Причини відмови від виробництва
Незважаючи на свої передові технічні характеристики, АНТ-44 так і не був випущений у серійне виробництво. Основною причиною цього була неможливість серійного виробництва надійних та потужних двигунів М-87Б. Крім того, до середини 1930-х років доктрина радянських ВПС змінилася на користь менших і маневровіших літаків.
Особливості конструкції
Аеродинаміка
АНТ-44 був одним із перших радянських літаків, що широко використовував закрилки для покращення аеродинамічних характеристик на низьких швидкостях. Крило мало трапецієподібну форму з закругленими кінцями, що забезпечувало оптимальний розподіл підйомної сили.
Фюзеляж
Фюзеляж АНТ-44 мав кругле поперечне переріз і був розділений на три відсіки: носовий відсік для екіпажу, центральний відсік для бомбового відсіку та хвостовий відсік для стрільців. Носовий та хвостовий відсіки мали засклені кабіни для забезпечення огляду.
Захист
АНТ-44 мав посилений захист для екіпажу та важливих систем літака. Кабіна екіпажу була захищена бронепластинами товщиною 8 мм. Бомбовий відсік був додатково захищений сталевими пластинами.
АНТ-44 був амбітним проєктом, який прагнув створити передовий важкий морський бомбардувальник для радянських ВПС. Незважаючи на його вражаючі технічні характеристики, літак так і не був випущений у серійне виробництво через труднощі з виробництвом двигунів та зміну доктрини радянських ВПС. Проте АНТ-44 залишається важливим прикладом інженерного досягнення та проливає світло на розвиток радянської авіації в 1930-х роках.
Запитання, що часто задаються
- Скільки АНТ-44 було побудовано?
- Який був розмах крил АНТ-44?
- Який тип двигунів використовували в АНТ-44?
- Яка була максимальна швидкість польоту АНТ-44?
- Чому АНТ-44 не був випущений у серійне виробництво?
Опубліковано