Андрійко Микола Матвійович

# вікіпедія, Популярність: помірна

Микола Андрійко. Життєвий шлях славетного героя

План статті:

1. Вступ
2. Раннє життя та військова служба
3. Подвиг біля села Дмитро-Білівка
4. Визволення Козачої Лопані і Харкова
5. Битва за Дніпро і відзнаки
6. Повоєнне життя і смерть героя
7. Висновок

Микола Андрійко: Життєвий шлях славетного героя

Микола Андрійко – легендарний герой Другої світової війни, червоноармієць, Герой Радянського Союзу, навіки закарбував своє ім’я в історії. Його мужність та героїчні вчинки стали символом незламності та відданості Батьківщині. Познайомимось глибше із життєвим шляхом цієї видатного героя.

Раннє життя та військова служба

Микола Андрійко народився 6 травня 1922 року в селі Вільшани на Харківщині. З юних років він вирізнявся працьовитістю та самовідданістю. Після закінчення школи здобув професію штампувальника на заводі “серп і молот” у Харкові. З початком Другої світової війни, не вагаючись, пішов на фронт у 1941 році.

Подвиг біля села Дмитро-Білівка

Героїчний подвиг Миколи Андрійка був здійснений під час бою за село Дмитро-Білівка на території Харківської області в серпні 1943 року. У складі 31-го гвардійського стрілецького полку 9-ї гвардійської стрілецької дивізії він проявив надзвичайну хоробрість та майстерність. У критический момент бою, коли його товариші були змушені відступити через масивний наступ противника, Андрійко залишився біля свого зенітного кулемета та один тримав оборону. Він знищив десятки ворогів, не давши їм просунутися далі.

Визволення Козачої Лопані і Харкова

Протягом наступних днів Микола Андрійко продовжив демонструвати неабияку мужність та героїчні вчинки. Він відіграв ключову роль у визволенні Козачої Лопані та Харкова від нацистських загарбників. Його зенітний кулемет став незамінною зброєю у боротьбі проти ворожих літаків та піхоти.

Битва за Дніпро і відзнаки

Героїзм Миколи Андрійка особливо яскраво проявився під час форсування Дніпра у вересні 1943 року. У складі тієї ж 31-го гвардійського стрілецького полку він зумів переправитися через потужну ріку разом зі своїм зенітним кулеметом і організувати оборону на протилежному березі. Завдяки його діям німцям не вдалося скинути радянські війська у воду, що сприяло подальшому успішному просуванню наших військ. За цю відвагу і героїзм Микола Андрійко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Крім того, він був нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора та Червоної Зірки.

Повоєнне життя і смерть героя

Після переможної закінчувалась Другої світової війни Микола Андрійко повернувся до рідного Харкова, де продовжував трудитися на заводі “Серп і Молот”; займався громадською діяльністю, часто зустрічався з молоддю, розповідаючи про героїчні подвиги на фронтах війни. Він став справжнім взірцем мужності та патріотизму для багатьох поколінь. До останніх днів свого життя Микола Андрійко залишався активним учасником ветеранського руху, беручи участь у парадах, урочистостях і зустрічах з школярами. 28 грудня 2008 року Микола Андрійко пішов з життя, залишивши позаду величезну спадщину героїзму і самовідданості. Його ім’я назавжди вписано в історію України.

Висновок

Микола Андрійко – це легендарний герой, чиї подвиги навіки залишилися в анналах історії України. Його хоробрість, самовідданість і патріотизм є прикладом для наслідування для нинішнього та майбутніх поколінь. Його героїзм нагадує нам про важливість захисту своєї Батьківщини та цінності миру.

Часто задаються запитання:

1. Де народився Микола Андрійко?
2. За який подвиг він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу?
3. Чим займався Микола Андрійко після війни?
4. Які нагороди отримав Микола Андрійко за свої подвиги?
5. Як він був удостоєний звання Героя Радянського Союзу?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 30 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.