Анафема (фільм, 1960) – довідка

# вікіпедія, Популярність: невелика

«Анафема» — радянський художній фільм

Передумови до створення
На початок XX століття у віддалених регіонах Російської імперії ще зберігалися забобони, релігійні заборони, що суперечили нормам моралі та етики. У своєму оповіданні «Анафема» письменник О. І. Купрін описав один із них, пояснивши його витоки, наслідки та висунувши свою версію щодо виходу із ситуації, що склалася. Теми віри, фанатизму, соціальної несправедливості, бунту особистості проти несправедливості та вимагання священнослужителями грошей за церковні відправи завжди були актуальними. Тому режисер Сергій Гіппіус вирішив, що екранізація твору буде цікавою глядачам і стане приводом до роздумів про важливі життєві питання.

Сюжет
Дія фільму розгортається в 1910-х роках у великому селі на півдні росії. Головна героїня — молода вдова Настя (роль виконує Людмила Чурсіна), яка змушена звернутися до місцевого попа Андрія (роль виконує Микола Сморчков) з проханням відспівати її померлого чоловіка. Отець Андрій погоджується, але ставить умову: Настя повинна віддати йому всю свою худобу. Жінка відмовляється, і священик відмовляється відспівувати померлого. Настя намагається добитися справедливості, звертаючись до інших священиків і навіть до єпископа, але марно.

Конфлікт і розв’язка
Фільм «Анафема» — це історія про конфлікт між церковною владою та простими людьми. В особі попа Андрія духовенство представлене як жадібне, лицемірне і бездушне. Настя ж, навпаки, уособлює собою силу духу, незалежність і прагнення до справедливості. Головний конфлікт фільму полягає в боротьбі Насті проти свавілля церковників. Він досягає свого піку у сцені, коли Настя приходить до церкви під час служби і публічно звинувачує попа Андрія у вимаганні. У розв’язці фільму конфлікт вирішується на користь Насті, але це не означає, що проблема вичерпана.

Трагізм і надія
Фільм «Анафема» — це не тільки історія про соціальну несправедливість, а й про трагічну любов. Настя і отець Андрій кохають один одного, але їхнє кохання неможливе. Священик не може порушити обітницю безшлюбності, а Настя не може змиритися з його жадібністю і лицемірством. У трагічній долі героїв фільму є і проблиск надії. У фіналі, після того як Настя викриває попа Андрія, вона повертається в село. Люди зустрічають її як героїню, а священик Андрій подає прохання про звільнення. Надія на те, що в майбутньому все буде добре, є світлою нотою у фільмі, який в іншому випадку був би надто похмурим і безнадійним.

Висновок
«Анафема» — це радянський художній фільм, який був знятий у 1960 році. Режисером фільму є Сергій Гіппіус, а сценаристом — Андрій Кончаловський. Фільм заснований на оповіданні Олександра Купріна «Анафема». Головні ролі у фільмі виконали Людмила Чурсіна і Микола Сморчков. «Анафема» — це історія про конфлікт між церковною владою та простими людьми, про трагічну любов і про надію на краще майбутнє.

Поширені запитання

* У якому році вийшов фільм «Анафема»?
«Анафема» вийшла в 1960 році.

* Хто був режисером фільму «Анафема»?
Режисером фільму «Анафема» був Сергій Гіппіус.

* Хто був сценаристом фільму «Анафема»?
Сценаристом фільму «Анафема» був Андрій Кончаловський.

* Хто виконував головні ролі у фільмі «Анафема»?
Головні ролі у фільмі «Анафема» виконували Людмила Чурсіна і Микола Сморчков.

* На чому заснований фільм «Анафема»?
Фільм «Анафема» заснований на оповіданні Олександра Купріна «Анафема».

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 23 12 2023. Поданий під Технології. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.