Куликовська Єва Станіславівна

Єва Станіславівна Куликовська – визначна українська скульпторка, яка залишила значний внесок у розвиток вітчизняного мистецтва. Відома як співвласниця і художниця Фабрики кахляних виробів Й. Анджеровського та Є. Куликовської.

Життєпис

Єва Куликовська народилася 7 березня 1876 року в Катеринославі (нині Дніпро). Її батько, Станіслав Куликовський, був архітектором, а мати, Євгенія Розалія, уроджена Яковенко, займалася активною громадською діяльністю. У родині виховувалося cім дітей.

З ранніх років Єва виявила схильність до малювання та скульптури. У 1892 році вступила до Харківської школи малювання та живопису, де навчалася в майстерні відомого художника Миколи Івасюка. У 1901 році закінчила школу з відзнакою і продовжила художню освіту в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв.

Навчаючись в академії, Куликовська випробовувала різні стильові напрямки, від реалізму до модерну. Брала участь у виставках Академії мистецтв і отримувала призові місця за свої роботи.

Творчість

Куликовська є автором численних скульптур, які прикрашають будівлі та парки України. Її творчість відрізняється високим професіоналізмом, оригінальними композиційними рішеннями та точним переданням людських образів.

Найвідомішими творами Куликовської є:

• Пам'ятник королю Данилу Галицькому у Львові (1907)
• Статуї на фасаді будівлі Національного банку України в Києві (1905-1909)
• Скульптура "Дівчина з глеком" в київському парку "Аскольдова могила" (1911)
• Рельєфи на будинку Головпоштамту у Харкові (1912-1914)

Фабрика кахляних виробів

У 1900 році Єва Куликовська разом з художником Йосипом Анджеровським заснувала Фабрику кахляних виробів Й. Анджеровського та Є. Куликовської. Фабрика спеціалізувалася на виробництві керамічних плиток, кахлів і панно для облицювання будинків.

Куликовська розробляла дизайн кахлів, які вирізнялися витонченістю форм і різноманітністю сюжетів. Вона використовувала мотиви українського народного мистецтва, а також стилі модерн і неокласицизм. Під її керівництвом фабрика стала одним з провідних виробників кахлів в Україні.

Особисте життя

У 1901 році Єва Куликовська вийшла заміж за художника Віктора Ковніра. Подружжя мало двох дітей. Сім'я проживала в Києві на вулиці Велика Житомирська, 19 (нині вулиця Грушевського).

Куликовська брала активну участь у громадському житті. Вона була членом Товариства київських художників та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Спадщина

Єва Куликовська померла 14 травня 1920 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі.

Творчість Куликовської отримала високу оцінку критиків і мистецтвознавців. Її роботи зберігаються у музеях та приватних колекціях України і за кордоном.

Єва Куликовська була однією з найталановитіших українських скульпторів свого часу. Її твори відрізняються високою художньою цінністю і є важливим внеском до скарбниці українського мистецтва. Спадщина Куликовської продовжує надихати нові покоління митців і зберігає її пам'ять у серцях шанувальників її таланту.

Часто задавані питання

1. Де і коли народилася Єва Куликовська?
2. Де вона навчалася живопису та скульптури?
3. Які найвідоміші скульптури Куликовської?
4. Коли була заснована Фабрика кахляних виробів Й. Анджеровського та Є. Куликовської?
5. На якому цвинтарі похована Єва Куликовська?

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 06 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.