Як правильно пишеться мого чи мойого?

Як розрізняти слова "мого" та "мойого"

Слова "мого" та "мойого" є присвійними займенниками в родовому відмінку однини чоловічого роду. Вони вказують на належність чогось конкретному чоловіку. Однак між ними є невелика відмінність в написанні, яка залежить від наступного слова.

Правило написання:

Займенник "мого" пишеться, коли після нього йде слово, що починається з голосного звуку. Займенник "мойого" пишеться, коли після нього йде слово, що починається з приголосного звуку.

Приклади:

• Це мій будинок, а це мого брата.
• Я взяв книгу, яка лежала на столі мойого приятеля.
• Я живу в місті мого дитинства.
• Це фотографія моєї родини, а ось ця – мойого сусіда.
• Мені подобається пісня, яка грає з радіоприймача мойого батька.

Запам'ятайте:

Правило стосується лише написання займенників у родовому відмінку однини чоловічого роду. В інших відмінках і родах діють інші правила.

Винятки:

У поєднанні "мого рода" займенник "мого" пишеться з "о", незалежно від наступного слова. Це виняток із правила.

Поради з практики:

• Щоб легко запам'ятати правило, можна подумки проставити перед словом, що йде після займенника, звук "а". Якщо звук "а" звучить природно, то пишеться "мого".
• Також можна звернути увагу на наступне слово: якщо воно відповідає на питання "хто?", пишемо "мойого", а якщо на питання "що?", то пишемо "мого".
• Для перевірки ви можете скористатися українськими словниками або онлайн-ресурсами, які містять правильний правопис слів.

Правильне вживання займенників "мого" та "мойого" є важливим для грамотного письмового мовлення. Дотримуючись цих простих правил, ви будете використовувати ці займенники без помилок.

Правильність написання: “мого” чи “мойого”

У сучасній українській мові існують два варіанти написання присвійного займенника "мій" у родовому відмінку однини: "мого" та "мойого". Вибір написання залежить від наступного слова.

Правило вживання форм “мого” та “мойого”

• Якщо наступне слово починається з голосного звука (а, о, у, е, и, і, я, ю, є), вживається форма "мойого":

Мойого другаМойого домуМойого яблука

• Якщо наступне слово починається з приголосного звука, вживається форма "мого":

Мого братаМого котаМого зошита

Таке правило пов'язане з тим, що в українській мові приголосні звуки на початку слова вимовляються із призвуком [о], тому форма "мойого" перед ними звучить негармонійно.

Винятки з правила

Існують винятки з цього правила, коли перед приголосним вживається форма "мойого":

• Перед наступним займенником, що починається з голосного:

Мойого самого

• Перед прийменником, який вживається зі словами через дієслово "бути":

Мойого при тобі

Історичний розвиток

Раніше в українській мові існувала лише одна форма присвійного займенника "мій" у родовому відмінку однини – "мого". Форма "мойого" з'явилася пізніше і стала використовуватися в кінці XIX – на початку XX століття під впливом російської мови.

Сучасна українська мова допускає вживання обох форм "мого" та "мойого" відповідно до наведеного вище правила. Однак форма "мого" вважається більш традиційною та використовується частіше.

Думки експертів

Як правильно пишеться: "мого" чи "мойого"?

Ігор Ситник, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови

Українська мова багата на різноманітні граматичні норми, зокрема й щодо правопису присвійних прикметників. Питання про правильне написання форми присвійного займенника від іменника "мій" часто викликає труднощі. Тому пропоную розібратися разом, як правильно писати: "мого" чи "мойого".

За сучасними правописними правилами української мови використовується форма "мого" в усіх випадках, незалежно від того, до якого іменника він відноситься. Це правило стосується як іменників чоловічого та середнього роду в родовому відмінку однини, так і іменників жіночого роду у формах родового відмінка однини та множини.

Приклади:

• Чоловічий рід: це мій олівець – це олівець мого друга
• Середній рід: це моє завдання – це завдання мого колеги
• Жіночий рід, однини: це моя книга – це книга моєї подруги
• Жіночий рід, множини: це мої сестри – це сестри мого батька

Форма "мойого" є застарілою та вживається зараз лише у фольклорних виразах. У сучасній українській літературній мові вона вважається неправильною і не рекомендована до використання.

Тому запам'ятайте: правильно писати "мого" в усіх випадках присвійності. Дотримуючись цього правила, ви будете писати грамотно і не припускатись помилок.

Питання по темі статті

Запитання 1: Яка правильна форма в родовому відмінку присвійного займенника чоловічого роду однини – "мого" чи "мойого"?

Відповідь: Правильна форма – мого. Форма "мойого" є неправильною.

Запитання 2: Чому "мого", а не "мойого"?

Відповідь: В українській мові присвійні займенники у родовому відмінку мають закінчення "-ого" для чоловічого роду однини незалежно від наголосу: мого, твого, нашого, вашого, їхнього.

Запитання 3: У яких випадках використовується форма "мого"?

Відповідь: Форма "мого" використовується, коли присвійний займенник стоїть перед іменником або має при собі прийменник:

• Не бачу мого друга.
• Попрошу в мого батька поради.

Запитання 4: Чи є винятки з правила використання форми "мого"?

Відповідь: Так, є два винятки:

• Присвійний займенник у формі родового відмінку "мого" може ставитися після іменника, якщо він має при собі присвійний суфікс: друже мій, батьку мій.
• У складі стійких виразів: "мого не знать", "мого знати".

Запитання 5: Як запам'ятати правильне написання "мого"?

Відповідь: Для запам'ятовування можна скористатися наступним прийомом: "Мого – це без "й", бо "й" – в родовому відмінку після м'якого знака (наприклад, "моїй")".

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 31 12 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.