Емпірична психологія
Поняття емпіричної психології
Емпірична психологія – розділ психології, що базується на засадах емпіризму, філософського напряму, який визнає досвід єдиним джерелом знань. В основі емпіричної психології лежить ідея, що психологічні явища можна досліджувати та розуміти, опираючись на спостереження та експерименти.
Основні принципи емпіричної психології:
- Об'єктивність: Психологічні дослідження мають бути об'єктивними, незалежними від суб'єктивних упереджень дослідника.
- Спостереження та експерименти: Знання отримуються завдяки систематичним спостереженням та контрольованим експериментам.
- Реплікація: Дослідження мають бути репліковані, тобто відтворені іншими дослідниками, щоб підтвердити їх надійність та узагальнюваність.
- Фальсифікованість: Наукові теорії повинні бути фальсифікованими, що означає, що їх можна спростувати експериментальними даними.
- Парсимонія: Серед кількох альтернативних теорій слід віддавати перевагу тій, яка має найменше пояснювальних положень.
Історичний розвиток емпіричної психології
Емпіризм виник у філософії XVII століття, найвідомішими представниками були Френсіс Бекон і Джон Локк. Послідовники емпіризму в психології з'явилися в XVIII столітті, зокрема, у працях англійського філософа Девіда Юма.
В XIX столітті емпірична психологія набула поширення на континенті, зокрема, у працях німецьких фізіологів і психологів Вільгельма Вундта, Германа Еббінгауза та Едуарда Тітченера.
Основні напрямки емпіричної психології
Емпірична психологія поділяється на кілька основних напрямків:
- Структуралізм: Дослідження основних структур свідомості, таких як відчуття, образи та емоції.
- Функціоналізм: Вивчення психічних процесів з точки зору їх функцій у адаптації до навколишнього середовища.
- Біхевіоризм: Зведення психології до вивчення помітної поведінки, відкидаючи поняття свідомості.
- Когнітивна психологія: Дослідження ментальних процесів, таких як пам'ять, увага, мислення та мова.
- Гуманістична психологія: Наголос на суб'єктивний досвід, особистісне зростання та самоактуалізацію.
Значення емпіричної психології
Емпірична психологія зробила значний внесок у розуміння людської психіки. Вона забезпечила основу для багатьох сучасних терапевтичних підходів, а також сприяла розвитку таких галузей, як когнітивна наука, штучний інтелект та нейропсихологія.
Емпірична психологія – це науковий підхід до вивчення психологічних явищ, який базується на емпіричних доказах, отриманих за допомогою спостережень та експериментів. Цей напрямок дав змогу зрозуміти структуру та функції психічних процесів та їх вплив на поведінку людини.
Часті запитання
- Що відрізняє емпіричну психологію від раціональної психології?
- Які основні принципи емпіричної психології?
- Назвіть основні історичні етапи розвитку емпіричної психології.
- Які основні напрямки емпіричної психології?
- Яке значення має емпірична психологія?
Опубліковано