7-ма танкова дивізія (Третій Рейх)
Історія створення
7-ма танкова дивізія Вермахту була сформована 1 жовтня 1939 року на основі 2-ї легкої дивізії, що дислокувалася в Ландсбергу. Першим командиром став генерал-майор Ервін Роммель, який пізніше став відомим фельдмаршалом. Дивізія входила до складу VII армійського корпусу.
Склад
На момент свого створення 7-ма танкова дивізія складалася з наступних підрозділів:
- 25-й танковий полк (113 танків Panzer III і Panzer IV)
- 7-й стрілецький полк (піхота та артилерія)
- 8-й артилерійський полк
- 18-й протитанковий дивізіон
- 1-й мотоциклетний батальйон
- 3-й інженерний батальйон
У січні 1940 року до складу дивізії був доданий 21-й розвідувальний батальйон.
Участь у Французькій кампанії
7-ма танкова дивізія відіграла ключову роль у Французькій кампанії 1940 року. В рамках операції "Гельб" дивізія під командуванням Роммеля прорвала лінію Мажино і вийшла на береги річки Сомми. Після переправи через Сомму 7-ма танкова дивізія продовжила наступ на Париж, захопивши важливі мости та обігнавши піхотні підрозділи.
Участь на Східному фронті
Після Французької кампанії 7-ма танкова дивізія була переведена на Східний фронт. У червні 1941 року вона брала участь у вторгненні в Радянський Союз як частина групи армій "Центр". Дивізія билася в Білорусі та Україні, просуваючись до Москви.
Узимку 1941/42 років 7-ма танкова дивізія відступала під натиском радянських військ. Вона зазнала значних втрат, але зуміла вийти з оточення. У 1942 році дивізія знову брала участь у наступі на Москву. Після поразки Вермахту під Сталінградом 7-ма танкова дивізія була відведена в резерв.
Останній період війни
У 1943 році 7-ма танкова дивізія була розгорнута на Західному фронті. Вона брала участь у боях у Нормандії та в Арденнському наступі. До кінця війни дивізія була знищена.
Командувачі
Протягом своєї історії 7-ю танковою дивізією командували:
- Ервін Роммель (1 жовтня 1939 – 15 лютого 1940)
- Фрідріх Кірхенер (15 лютого 1940 – 1 квітня 1940)
- Ернст Фелікс Вейдлінг (1 квітня 1940 – 25 травня 1942)
- Герман Балак (25 травня 1942 – 26 грудня 1942)
- Арно фон Ленскі (26 грудня 1942 – 13 червня 1944)
- Гельмут Амелунг (13 червня 1944 – 31 липня 1944)
- Фріц Байєрляйн (31 липня 1944 – 24 грудня 1944)
- Фріц Шерінгер (24 грудня 1944 – 1 квітня 1945)
Втрати
7-ма танкова дивізія зазнала значних втрат протягом Другої світової війни. За різними оцінками, вона втратила понад 10 000 убитими, пораненими та зниклими безвісти.
7-ма танкова дивізія Третього Рейху була однією з найефективніших і найвідоміших танкових дивізій Вермахту. Вона зіграла важливу роль у перемогах Німеччини у Французькій та ранній фазі Радянсько-німецької війни. Однак, як і багато інших німецьких танкових дивізій, вона зазнала великих втрат на Східному фронті і була знищена до кінця війни.
Часті запитання
- Якою була структура 7-ї танкової дивізії?
7-ма танкова дивізія складалася з танкового полку, стрілецького полку, артилерійського полку, протитанкового дивізіону, мотоциклетного батальйону та інженерного батальйону. - Хто командував 7-ю танковою дивізією в період Французької кампанії?
7-ю танковою дивізією в період Французької кампанії командував генерал-майор Ервін Роммель. - Де билася 7-ма танкова дивізія на Східному фронті?
7-ма танкова дивізія билася на Східному фронті в Білорусі, Україні та в районі Москви. - Якою була основна тактика 7-ї танкової дивізії?
Основною тактикою 7-ї танкової дивізії було використання швидких і глибоких танкових проривів на слабких ділянках ворожої оборони. - Чому 7-ма танкова дивізія була знищена до кінця війни?
7-ма танкова дивізія була знищена до кінця війни внаслідок великих втрат на Східному фронті, зокрема, під час операцій "Багратіон" і "Вісла-Одер".
Опубліковано