https://reporter.zp.ua

Весіллячко – довідка

#

Редактор: Михайло Мельник

Ви можете поставити запитання спеціалісту!

«Весіллячко» Ігоря Стравінського: Симфонія народних традицій та музичної модерності

У пошуках справжнього мистецтва музикант часто звертається до джерел, культурного коріння, з якого все починалося. Представляємо глибоке занурення у світ російського фольклору – неперевершена композиція Ігоря Стравінського «Весіллячко».

Зародження ідеї та вибір тематики

Натхнення автора для створення «Весіллячка» прийшло з російських народних пісень, зібраних Петром Киреєвським і опублікованих в 1860-1861 роках у «Сборник русских народных песен». Киреєвський зібрав пісні у селі Києво-Михайлівське, що в передмісті Санкт-Петербурга, де проводив експедиції, записуючи наживо музику та тексти від місцевих селян.

Стравінський вибрав для композиції чотири пісні зі збірника:

– «Утушка луговая»
– «Ах, ты, Ванька»
– «Заиграй, моя волыночка»
– «По улице мостовой».

Ці пісні стали основою для створення вокальних партій солістів, хору та танцювальних номерів.

Прем’єра: урочисті початкові кроки

Прем’єра «Весіллячка» відбулася в Парижі 13 червня 1923 року в Театрі Гайеті під керівництвом швейцарського диригента Ернеста Ансерме. Хореографію до постановки створила відома балерина Броніслава Ніжинська.

Вже на прем’єрі стало зрозуміло: твір містить інноваційні, експериментальні методи, що поєднуються з традиційним російським народним мелосом. Критики зустріли «Весіллячко» переважно позитивно, але були й ті, хто не сприйняв новий стиль Стравінського, існують розбіжності в оцінках сучасного вигляду поставить.

Форма та структура: сплетіння вокалу, танцю та музики

Стравінський назвав «Весіллячко» «російськими хореографічними сценами з музикою та співом». Композиція складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою унікальну музичну і хореографічну характеристику:

  1. «Збір гостей»
  2. «Укладання нареченої»
  3. «Весільний бенкет»
  4. «Крамничка викрадення нареченої»

Перша частина, «Збір гостей», розпочинається з хореографічного вступу, що зображує прибуття гостей на весілля. Потім слідує вокальний дует між нареченою і нареченим, під час якого вони висловлюють свої почуття один до одного.

Друга частина, «Укладання нареченої», зображує обряд проводжання нареченої в будинок нареченого. Ця частина включає в себе вокальну партію соліста, який виконує роль свата, а також хорові партії, що звучать як коментарі та реакції на події, що відбуваються.

Третя частина, «Весільний бенкет», зображує веселе свято з танцями, піснями та іграми. Ця частина включає в себе вокальні партії солістів і хору, а також танцювальні номери.

Є питання? Запитай в чаті зі штучним інтелектом!

Четверта частина, «Крамничка викрадення нареченої», зображує кульмінацію весілля, коли наречена викрадається нареченим і його друзями. Ця частина включає в себе вокальні партії солістів і хору, а також танцювальні номери.

Стиль та музична мова: від традиційного до модернового

«Весіллячко» є одним із яскравих прикладів творчості Стравінського, де він поєднує елементи традиційної російської народної музики з власним сучасним і експериментальним стилем.

Музика «Весіллячка» побудована на мелодіях народних пісень, які Стравінський обробляє в своїй індивідуальній манері. Він використовує різні прийоми, такі як поліритмія, політональність та алеаторика, що робить музику більш складною і сучасною.

Незважаючи на складність музичної мови, «Весіллячко» залишається доступною і привабливою для слухачів завдяки своїй яскравості, енергії та емоційності.

Архівні записи та сучасні інтерпретації

«Весіллячко» Ігоря Стравінського – унікальний твір, який поєднує в собі елементи традиційної російської народної музики, модернізм і експериментаторство. Композиція залишається актуальною та цікавою для слухачів і сьогодні, її інтерпретації та архівні записи можна знайти на різних музичних платформах і в архівах.

Пропонуємо чудовий виступ «Весіллячка» в хореографії Броніслави Ніжинської. У стилі традиційного балету з елементами модерну, ця інтерпретація захоплює динамікою і емоційністю (посилання на відео).

Висновок

«Весіллячко» Ігоря Стравінського – це справжній шедевр, яким композитор доводить універсальність музичного мистецтва. Твір, заснований на російських народних піснях, став модерним і актуальним, зацікавивши поціновувачів по всьому світу. «Весіллячко» додає сучасності до традицій, нагадує про цінність культури та мистецтва, і надихає на нові творчі реалізації.

Часті запитання

1. Який жанр твору «Весіллячко»?

Ігор Стравінський визначив жанр твору як «російські хореографічні сцени з музикою та співом».

2. Яке джерело надихнуло Стравінського на створення композиції?

За основу для «Весіллячка» Стравінський використав російські народні пісні зі збірки Петра Киреєвського «Сборник русских народных песен».

3. Коли та де відбулась прем’єра «Весіллячка»?

Прем’єра «Весіллячка» відбулась 13 червня 1923 року в Парижі в Театрі Гайеті.

4. Які музичні інструменти використані у композиції?

Для виконання «Весіллячка» потрібні чотири співаки (сопрано, тенор, бас і баритон), хор, чотири фортепіано та ударні інструменти.

5. Чи зберегся оригінальний хореографічний номер для «Весіллячка»?

Так, оригінальна хореографія створена Броніславою Ніжинською збереглася і досі використовується у виставах.

У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!

У вас є запитання до змісту чи автора статті?
НАПИСАТИ

Залишити коментар

Опубліковано на 19 12 2023. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.

ХОЧЕТЕ СТАТИ АВТОРОМ?

Запропонуйте свої послуги за цим посиланням.
Контакти :: Редакція
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на Reporter.zp.ua.
Редакція не несе відповідальності за матеріали, розміщені користувачами та які помічені "реклама".