Торговий звичай
Редактор: Михайло МельникТорговий звичай: Правила та Норми Торговельного Світу
1. Торговий звичай: Поняття та історичний розвиток
Торговий звичай є неписаним правилом, що склалося в сфері торгівлі на основі постійного й однакового повторення фактичних відносин. Він відіграє важливу роль у регулюванні торговельних відносин, оскільки допомагає сторонам договору зрозуміти загальноприйняті норми та звичаї, які застосовуються в конкретній галузі торгівлі.
Звичаї в торгівлі є давньою традицією, яка виникла ще в часи ранньої торгівлі, коли купці та торговці обмінювалися товарами та послугами, дотримуючись неписаних правил, щоб забезпечити чесну та справедливу угоду.
Зі зростанням торгівлі та обсягу угод, ці неписані правила стали більш систематизованими та поширеними, внаслідок чого в кожній галузі торгівлі склалися свої власні торгові звичаї.
2. Класифікація торгових звичаїв
Торгові звичаї можна класифікувати за різними критеріями, включаючи сферу застосування, територіальну належність та юридичну силу.
За сферою застосування торговельні звичаї поділяються на:
* Галузеві – застосовуються в певній галузі торгівлі, наприклад, у торгівлі товарами, послугами, нерухомістю або фінансовими інструментами.
* Міжгалузеві – застосовуються в різних галузях торгівлі, наприклад, звичаї щодо оформлення договорів, умов оплати або доставки товару.
За територіальною належністю торговельні звичаї поділяються на:
* Національні – застосовуються в межах однієї країни.
* Міжнародні – застосовуються в міжнародній торгівлі.
За юридичною силою торговельні звичаї поділяються на:
* Звичаї, що мають силу закону – це правила, які передбачені в законодавчих актах або міжнародних договорах, наприклад, Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція 1980 року).
* Звичаї, що є додатком до закону – це правила, які не передбачені в законодавчих актах, але використовуються в торгівлі та визнаються судами, наприклад, звичаї щодо термінів доставки товару або умов оплати.
* Звичаї, що є доповненням до договору – це правила, які встановлюються самими сторонами в договорі та є обов’язковими для них.
3. Джерела торгових звичаїв
Основними джерелами торгових звичаїв є:
* Торгова практика – це фактичні відносини між сторонами в процесі торгівлі, які повторюються протягом тривалого часу.
* Звичаї, зафіксовані в документах – це звичаї, які були записані в книгах, журналах, або інших виданнях, присвячених торговим питанням.
* Міжнародні конвенції та договори – це міжнародні угоди, які містять норми, що регулюють торговельні відносини.
* Судова практика – це рішення судів, в яких визнаються та застосовуються торговельні звичаї.
4. Застосування торгових звичаїв
Торгові звичаї застосовуються в торгівлі, коли сторони договору не передбачили в ньому певні умови. У такому разі застосовуються торговельні звичаї, які прийняті в даній сфері торгівлі.
Для того, щоб торговий звичай був застосований, він повинен відповідати певним вимогам, таким як:
* Постійність застосування – звичай повинен застосовуватися протягом тривалого часу, щоб можна було вважати його постійним.
* Загальність застосування – звичай повинен застосовуватися більшістю учасників торгівлі в даній сфері.
* Єдність застосування – звичай повинен застосовуватися однаково всіма учасниками торгівлі в даній сфері.
* Розумність застосування – звичай повинен бути розумним та справедливим, щоб не завдавати шкоди інтересам сторін в договорі.
5. Значення торгових звичаїв
Торгові звичаї відіграють важливу роль у торгівлі, оскільки вони:
* Допомагають сторонам договору зрозуміти, які саме норми та правила застосовуються до їхньої угоди.
* Зменшують невизначеність та ризики, пов’язані з торговою діяльністю.
* Сприяють розвитку чесних та справедливих торговельних відносин.
* Полегшують вирішення спорів між сторонами в договорі.
Висновок
Торгові звичаї є неписаними правилами, які регулюють торгові відносини. Вони склалися в результаті багаторічної практики та визнаються більшістю учасників торгівлі. Торгові звичаї допомагають сторонам договору зрозуміти, які норми та правила застосовуються до їхньої угоди, зменшують невизначеність та ризики пов’язані з торговою діяльністю та сприяють розвитку чесних та справедливих торговельних відносин.
Питання та відповіді
1. Що таке торговий звичай?
Торговий звичай – це неписане правило, яке склалося в сфері торгівлі на основі постійного та однакового повторення фактичних відносин.
2. Які основні джерела торгових звичаїв?
Основними джерелами торгових звичаїв є торгова практика, звичаї, зафіксовані в документах, міжнародні конвенції та договори та судова практика.
3. Які є види торгових звичаїв?
Торгові звичаї поділяються на галузеві, міжгалузеві та загальні, на національні та міжнародні, а також на звичаї, що мають силу закону, звичаї, що є додатком до закону, та звичаї, що є доповненням до договору.
4. Як застосовуються торгові звичаї?
Торгові звичаї застосовуються в торгівлі, коли сторони договору не передбачили в ньому певні умови. У такому разі застосовуються торговельні звичаї, які прийняті в даній сфері торгівлі.
5. Яке значення мають торгові звичаї?
Торгові звичаї відіграють важливу роль у торгівлі, оскільки допомагають сторонам договору зрозуміти, які саме норми та правила застосовуються до їхньої угоди.
У вас є запитання чи ви хочете поділитися своєю думкою? Тоді запрошуємо написати їх в коментарях!
⚡⚡⚡ Топ-новини дня ⚡⚡⚡
Хто такий Такер Карлсон? Новий законопроект про мобілізацію З травня пенсію підвищать на 1000 гривень