Питання за курсом семінару “Ліки України. Фармакотерапія”

Які наслідки гіпертонусу симпатичної нервової системи:

Збільшення секреції реніну
Утворення ангіотензину ІІ.
Збільшенням продукції норадреналіну в надниркових залозах.
Усі відповіді правильні

Гіпертонус симпатичної нервової системи може мати всі ці наслідки, оскільки симпатична нервова система впливає на роботу нирок, серця, кровоносної системи та надниркових залоз.

1. Збільшення секреції реніну: Симпатична нервова система може стимулювати виділення реніну в нирках. Ренін впливає на регулювання кров’яного тиску через вироблення ангіотензину ІІ.
2. Утворення ангіотензину ІІ: Ангіотензин ІІ є потужним вазоконстріктором і може підвищувати кров’яний тиск. Симпатична нервова система може впливати на утворення ангіотензину ІІ шляхом стимуляції реніну.
3. Збільшення продукції норадреналіну в надниркових залозах: Симпатична нервова система може стимулювати вироблення норадреналіну в надниркових залозах. Норадреналін є потужним стимулятором серцево-судинної системи і може підвищувати кров’яний тиск.

Отже, всі перелічені відповіді правильні, якщо мова йде про можливі наслідки гіпертонусу симпатичної нервової системи.

Хронічна венозне захворювання/хронічне захворювання вен (ХВЗ/ХЗВ) являє собою:

Початкові фази хвороби
Найбільш тяжкий перебіг хвороби
Просто означає наявність венозної хвороби

Хронічна венозна недостатність/хронічне венозне захворювання (ХВН/ХЗВ) є станом, який характеризується нездатністю вен відповідно виконувати свої функції, такі як повернення крові з нижніх кінцівок до серця. Це може призвести до різних симптомів та ускладнень, таких як варикозна хвороба, трофічні виразки, затвердіння шкіри та інші.

Отже, відповідь “просто означає наявність венозної хвороби” є більш вірною, аніж “початкові фази хвороби” або “найбільш тяжкий перебіг хвороби”, оскільки ХВН/ХЗВ може мати різні стадії та варіювати від легкого до важкого, залежно від ступеня пошкодження вен та наявності ускладнень.

Особливості АГ у похилому віці

Висока поширеність ізольованої систолічної АГ
Висока частота ортостатичної гіпотензії
Висока коморбідність (захворювання нирок, ІХС, інсульт, цукровий діабет, серцева недостатність)
Набагато частіша клінічно значуща взаємодія лікарських засобів, ніж у осіб молодого віку
Все вищезазначене

Всі вищезазначені твердження є правильними. Особливості артеріальної гіпертензії (АГ) у похилому віці включають:

• Висока поширеність ізольованої систолічної АГ, коли тільки верхнє артеріальне тиску підвищене, а нижнє залишається в нормі або знижується.
• Висока частота ортостатичної гіпотензії, коли тиск падає при зміні положення з лежачого на сидяче або стояче.
• Висока коморбідність (співвідношення з іншими захворюваннями), такі як хвороби нирок, ішемічна хвороба серця, інсульт, цукровий діабет, серцева недостатність тощо.
• Набагато частіша клінічно значуща взаємодія лікарських засобів, що може виникнути при одночасному призначенні кількох ліків для лікування АГ та інших захворювань.

Ці особливості можуть призвести до складнощів у лікуванні та контролі АГ у похилому віці. Тому, важливо регулярно проводити моніторинг артеріального тиску та відвідувати лікаря для визначення оптимальної терапії із залученням врахування інших захворювань і лікування, яке може бути потрібним.

Перша лінія цукрознижуючої терапіі ЦД 2 типу:

Нормалізація ваги, фізичні активності, метформін.
Піоглітазон.
іНЗКТГ-2.

Перша лінія цукрознижуючої терапії при цукровому діабеті типу 2 (ЦД 2 типу) – це нормалізація ваги, фізичні активності та метформін.

Метформін – це перший вибір для зниження рівня глюкози в крові у пацієнтів з ЦД 2 типу. Він знижує продукцію глюкози в печінці, збільшує чутливість тканин до інсуліну і зменшує всмоктування глюкози в кишечнику.

Піоглітазон та інгібітори натрієво-глюкозового котранспортера-2 (іНЗКТГ-2) можуть бути додатковими препаратами для зниження рівня глюкози в крові, якщо метформін не дає достатнього ефекту або не може бути застосований через протипоказання. Однак, вони не є першим вибором, адже мають деякі обмеження в застосуванні, наприклад, піоглітазон може спричинити підвищення ваги, збільшення ризику серцево-судинних захворювань, а іНЗКТГ-2 можуть бути протипоказані в деяких захворюваннях нирок.

Отже, перша лінія цукрознижуючої терапії ЦД 2 типу полягає в нормалізації ваги, фізичній активності та застосуванні метформіну.

При хронічних серцево-судинних захворюваннях відбувається зниження синтезу NO, яке зумовлене:

порушеннями експресії або транскрипції eNOS
зниженням доступності запасів L-аргініну для ендотеліальної NOS
прискореним метаболізмом NO (при підвищеному утворенні вільних радикалів)
всім вище перерахованим

Всі перераховані фактори можуть призвести до зниження синтезу NO при хронічних серцево-судинних захворюваннях. Особливо важливим є порушення експресії або транскрипції eNOS, так як це є ключовим фактором в синтезі NO в ендотелії. Також зниження доступності запасів L-аргініну для ендотеліальної NOS може призвести до зниження синтезу NO. Прискорений метаболізм NO через збільшене утворення вільних радикалів також може грати роль у зниженні синтезу NO при хронічних серцево-судинних захворюваннях. Тому правильна відповідь – всі перераховані фактори.

Який статин продемонстрував здатність викликати регрес атеросклерозу?

Симвастатин
Розувастатин
Пітувастатин
Всі перераховані

У клінічних дослідженнях було показано, що розувастатин демонструє здатність викликати регресію атеросклеротичних бляшок. Результати дослідження SATURN (Study of Coronary Atheroma by Intravascular Ultrasound: Effect of Rosuvastatin Versus Atorvastatin) показали, що розувастатин здатний викликати регресію атеросклеротичних бляшок на 0,99% за 24 місяці при лікуванні дозою 40 мг/добу. Інші статини, такі як симвастатин і пітувастатин, також можуть знижувати рівень холестерину та ризик серцево-судинних захворювань, але їх здатність викликати регресію атеросклеротичних бляшок не була досліджена так детально, як у випадку розувастатину. Тому правильна відповідь – розувастатин.

Рекомендована комбінація для лікування артеріальної гіпертензії в якості першої лінії – це блокатор РААС (БРА чи іАПФ) в поєднанні з БКК (блокатор кальцієвих каналів) або діуретиком. Ця комбінація має доведену ефективність та безпеку і є рекомендованою в більшості клінічних настанов та протоколів. Комбінації діуретика і бета-адреноблокатора можуть бути використані у певних ситуаціях, але не є рекомендованою першою лінією лікування.

Який цільовий рівень сечової кислоти при лікування подагри?

420 мкмоль/л
315 мкмоль/л
380 мкмоль/л
360 мкмоль/л
250 мкмоль/л

Цільовий рівень сечової кислоти при лікуванні подагри зазвичай становить менше 360 мкмоль/л (або менше 6 мг/дл). Такий рівень досягається завдяки лікуванню засобами, що знижують вироблення сечової кислоти або збільшують її виділення. Однак, цільові значення можуть бути індивідуальними і залежать від важливості контролю подагри у конкретного пацієнта. Тому рівень сечової кислоти слід визначати індивідуально для кожного пацієнта.

Опубліковано Максим на May 4 2023. Поданий під Здоров'я. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете залишити відгук або трекбек на цю запис