Петровський Григорій Іванович
Період життя: 22 січня 1878 – 9 січня 1958
Звання та посади:
Політична діяльність:
- Депутат IV Державної думи Російської імперії
- Член Центрального комітету (ЦК) Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У) з листопада 1920 по червень 1938 року
- Член Політбюро ЦК КП(б)У з 15 квітня 1920 по 13 червня 1938 року
- Член ЦК Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) (ВКП(б)) з березня 1921 по березень 1939 року
- Кандидат у члени Політбюро ЦК ВКП(б) з 1 січня 1926 по 10 березня 1939 року
- Член Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК)
- Член Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) СРСР з 1 по 7 скликання
- Депутат Верховної Ради СРСР 1 скликання
Видавнича діяльність:
- Випусковий редактор газети «Правда»
Антибіотикоподібна діяльність:
- Один з ініціаторів створення Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією та саботажем (ВЧК), яка відповідала за фізичний терор на окупованих територіях колишньої Російської імперії.
Біографія
Григорій Іванович Петровський народився 22 січня 1878 року в селищі Печеніги Харківської губернії Російської імперії (нині Харківська область, Україна). Він походив із робітничої родини. З ранніх років працював на різних роботах, зокрема кухарем, токарем та залізничником.
У 1903 році Петровський вступив до Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), обравши більшовицьку фракцію. Він активно брав участь у революційному русі та був неодноразово заарештований царською владою.
Після Лютневої революції 1917 року Петровський був обраний до IV Державної думи Російської імперії від робітників Харкова. У цей період він став випусковим редактором газети «Правда».
Після Жовтневої революції 1917 року Петровський переїхав до Києва, де став одним з керівників Комуністичної партії України. Він активно брав участь у встановленні радянської влади в Україні та створенні Української Соціалістичної Радянської Республіки.
У 1921 році Петровський був призначений членом Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету (ВЦВК) та Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) СРСР. У 1926 році він став кандидатом у члени Політбюро ЦК ВКП(б), а з 1930 року – членом Політбюро.
У 1939 році, після відходу з керівництва партії, Петровський обіймав посади заступника голови Президії Верховної Ради СРСР та наркома охорони здоров'я СРСР.
Григорій Іванович Петровський помер 9 січня 1958 року в Москві. Він був похований на Красній площі в Москві біля Кремлівської стіни.
Значення та внесок
Григорій Іванович Петровський був одним з найвидатніших діячів більшовицької партії та радянської держави. Він відіграв важливу роль у встановленні радянської влади в Україні та створенні СРСР. Однак, його діяльність також була пов'язана з репресіями та терором, здійснюваними радянським режимом.
Григорій Іванович Петровський був неоднозначною фігурою в українській та радянській історії. Його пам'ять досі викликає суперечливі оцінки. З одного боку, він був видатним революціонером та державним діячем, який зробив значний внесок у побудову радянської держави. З іншого боку, він був причетний до репресій та терору, що здійснювалися в той період.
Часті запитання
- Коли народився Григорій Петровський?
- У якій партії він був членом?
- Яку посаду він обіймав у радянській державі?
- Чому діяльність Петровського викликає суперечливі оцінки?
- Коли помер Григорій Петровський?