Неаполітанське королівство
Історія
Неаполітанське королівство, також відоме як Сицилійське королівство, постало у Південній Італії в XII столітті. У 1130 році король Сицилії Рожер II завоював герцогство Апулію і Калабрію, утворивши єдине королівство, що охоплювало острів Сицилію та південну частину Італійського півострова.
Наступні століття були сповнені династичних змін та зовнішніх впливів. У 1266 році французький король Карл I Анжуйський захопив королівство і правив як король Сицилії. Це викликало повстання "Сицилійська вечірня" в 1282 році, в результаті якого Сицилія стала незалежною, а Неаполітанське королівство залишилося під владою Анжуйської династії.
У 1343 році Неаполітанське королівство перейшло під владу угорської династії Анжу-Сицилійської. У 1442 році Альфонс V Арагонський завоював королівство і встановив Арагонську династію на троні. Арагонці правили королівством понад два століття, доки в 1647 році не було встановлено іспанське панування.
Територія
Неаполітанське королівство займало територію, що приблизно відповідає сучасним італійським регіонам:
- Кампанія
- Калабрія
- Базиліката
- Молізе
- Абруццо
Королівство межувало з Папською державою на півночі та з Іонічним і Середземним морями на схід та захід.
Економіка
Економіка Неаполітанського королівства в основному базувалася на сільському господарстві. Головними культурами були пшениця, ячмінь, виноград і оливки. Королівство також мало багаті рибні ресурси у своїх прибережних водах.
Торгівля була важливим джерелом доходу для королівства. Неаполітанські купці торгували з іншими італійськими містами, а також з Францією, Іспанією і Північною Африкою. Головними експортними товарами були шерсть, шкіра, вино і оливкова олія.
Культура
Неаполітанське королівство мало багату культурну спадщину. Столиця королівства, Неаполь, була одним із найважливіших культурних центрів Італії. У місті процвітали мистецтво, архітектура і музика.
Королівство було батьківщиною багатьох видатних художників, зокрема Сальваторе Рози, Луки Джордано і Матіаса Преті. У королівстві також процвітала архітектура, яка поєднувала в собі елементи готики, ренесансу і бароко.
Неаполітанська музика також була відома по всій Італії та за її межами. Композитор Алессандро Скарлатті був уродженцем Неаполя, і місто стало важливим центром оперного мистецтва.
Занепад і падіння
У XVIII столітті Неаполітанське королівство почало занепадати. Європейські війни, природні лиха і економічний спад ослабили королівство. У 1799 році Неаполь був завойований французькими військами, і королівство стало частиною Неаполітанської республіки.
Після поразки Наполеона в 1815 році Неаполітанське королівство було відновлено, але під владою династії Бурбонів. Бурбонське правління характеризувалося репресіями і некомпетентністю.
У 1860 році Неаполітанське королівство було завойоване військами Джузеппе Гарібальді під час Об'єднання Італії. Королівство було приєднано до об'єднаного Королівства Італія, і сицилійські володіння королівства стали окремим регіоном.
Неаполітанське королівство було важливою державою у Південній Італії протягом майже семи століть. Королівство зазнало династичних змін, зовнішніх впливів і економічних злетів і падінь. Неаполь, як столиця королівства, був одним із найважливіших культурних центрів Італії. У XVIII столітті королівство почало занепадати, і в 1860 році воно було завойоване і приєднано до об'єднаного Королівства Італія.
Часті запитання
- Коли було засновано Неаполітанське королівство?
1130 рік - Які території входили до складу королівства?
Кампанія, Калабрія, Базиліката, Молізе, Абруццо - Які династії правили королівством?
Нормандська, Гогенштауфен, Анжуйська, Арагонська, Іспанська, Бурбонська - Хто завоював Неаполітанське королівство в 1860 році?
Джузеппе Гарібальді - З яким об'єднаним королівством було об'єднано Неаполітанське королівство?
Королівство Італія
Опубліковано