Борисфен (монета)

Походження

Термін "Борисфен" походить від грецького слова Бористен, що є назвою річки Дніпро. Монети Борисфен, відомі також як борисфеніди, є умовною назвою для бронзових оболів (монет номіналом одна шоста драхми), які карбували у місті Ольвія Понтійська (сучасний Миколаїв, Україна).

Опис

Борисфени мають круглу форму, діаметр близько 18–20 мм та вагу близько 7–9 грамів. На лицьовій стороні монет зображений бог річки Борисфен. Він представлений як голий, бородатий чоловік із бичачими рогами на голові. У правій руці він тримає ритон (ритуальний ріг для пиття), а в лівій — лотос. На реверсі монети зображено дельфіна, який пливе праворуч. Над дельфіном часто розташований напис "Борисфенида", що вказує на місце карбування.

Період карбування

Борисфени карбували в Ольвії з середини IV століття до нашої ери до середини III століття до нашої ери. Найбільш інтенсивне карбування відбувалося у період з кінця IV століття до початку III століття до нашої ери.

Обіг

Борисфени були одними з найпоширеніших монет на території сучасної України та прилеглих регіонів. Археологи знаходили їх у Нижньому Подніпров'ї, Нижньому Подністров'ї, Середній Наддніпрянщині, а також у Центральній Європі. Ці монети використовувалися як для внутрішнього обігу в Ольвії та інших грецьких містах-державах Північного Причорномор'я, так і для торгівлі з місцевими племенами.

Значення

Борисфени є цінним історичним артефактом, який надає важливу інформацію про економіку, культуру та взаємовідносини Ольвії з іншими регіонами. Вони є свідченням раннього розвитку монетного карбування в античному світі та відіграли важливу роль у торговельних та дипломатичних зв'язках Ольвії.

Зображення Борисфена

На зображенні бога Борисфена на монетах можна побачити ряд символів. Бичачі роги, які прикрашають його голову, асоціюються з річкою Бога, а ритон — зі священними водами Дніпра. Лотос, який він тримає в лівій руці, є символом родючості та процвітання. Дельфін на реверсі монети символізує морську торгівлю, яка була життєво важливою для Ольвії.

Знахідки Борисфенів

Найбільші скарби Борисфенів були знайдені в Ольвії, як правило, в керамічних або бронзових посудинах. Наприклад, у 1961 році було знайдено скарб з 227 монет, а в 1962 році було знайдено ще один скарб з 313 монет. Ці знахідки свідчать про широке використання Борисфенів в Ольвії та їхню важливість у місцевій економіці.

Хронологія карбування Борисфенів

Хронологія карбування Борисфенів поділяється на три основні періоди:

1. Ранній період (середина IV століття до нашої ери — початок III століття до нашої ери): Монети мають рельєфне карбування, а зображення Борисфена виконано більш схематично.
2. Середній період (кінець IV століття до нашої ери — початок II століття до нашої ери): Карбування стає більш витонченим, зображення Борисфена більш реалістичним, а написи більш розбірливими.
3. Пізній період (середина II століття до нашої ери — середина III століття до нашої ери): Зображення стає менш деталізованим, а написи поступово зникають.

Борисфени є важливим джерелом інформації про античний світ Північного Причорномор'я. Ці монети забезпечують цінні свідчення про економічне, культурне та політичне життя Ольвії та її взаємодію з іншими регіонами. Їхнє поширене використання та зображення річкового божества Борисфена роблять їх унікальним символом Ольвії та важливим археологічним артефактом.

Часті питання

1. Хто зображений на монетах Борисфен?
   • Бог річки Борисфен (Дніпро).
2. Який період охоплює карбування Борисфенів?
   • Середина IV століття до нашої ери — середина III століття до нашої ери.
3. Який метал використовували для карбування Борисфенів?
   • Бронза.
4. Де знаходили Борисфени?
   • Нижнє Подніпров'я, Нижнє Подністров'я, Середня Наддніпрянщина, Центральна Європа.
5. Чому Борисфени є такими важливими для істориків?
   • Вони надають цінну інформацію про економіку, культуру та історію Ольвії та її регіону.

Залишити коментар

Опубліковано Максим на 24 05 2024. Поданий під Вікі. Ви можете слідкувати за будь-якими відповідями через RSS 2.0. Ви можете подивитись до кінця і залишити відповідь.