Тестові завдання для отримання сертифікату про участь у науково-практичній конференції «UkraineOncoGlobal-2023. Session 3»
Що з перерахованого є абсолютним протипоказом для проведення променевої терапії при органозберігаючому лікувані раку молочної залози ?
a. множинна іпсилатеральна пухлина
b. вік старше 70 років
c. попередня променева терапія на цю ділянку
d. синдром Лі-Фраумені
е. дифузно позитивний хірургічний край з патоморфологічними змінами
е. дифузно позитивний хірургічний край з патоморфологічними змінами є абсолютним протипоказом для проведення променевої терапії при органозберігаючому лікувані раку молочної залози.
Який метод підведення дози, що застосовується у хворих на рак молочної залози, має недоліком неоднорідність дози?
a) IMRT
b) VMAT
c) 3DCPT
d) HYBRID VMAT
e) жоден з методів
c) 3DCPT (3D conformal photon therapy) має недоліком неоднорідність дози, оскільки використовує статичні поля випромінювання. Цей метод променевої терапії використовується для лікування раку молочної залози, але його застосування обмежене через неоднорідність дози, що може призвести до негативних наслідків.
IMRT (інтенсивно-модульована променева терапія), VMAT (векторна або обертово-модульована променева терапія) та HYBRID VMAT є методами підведення дози, які забезпечують більш однорідне випромінювання пухлини і мінімізують дозу в прилеглих здорових тканинах.
Що з перерахованого не належить до ранніх променевих реакцій ?
a) променевий дерматит
b) променевий епітеліїт
c) індуративний набряк
d) сухий радіоепідерміт
e) ексудативний радіоепідерміт
c) Індуративний набряк не належить до ранніх променевих реакцій.
Ранні променеві реакції – це побічні ефекти, які можуть виникнути внаслідок променевої терапії протягом кількох тижнів після початку лікування. Променевий дерматит (a), променевий епітеліїт (b), сухий радіоепідерміт (d) та ексудативний радіоепідерміт (e) – це приклади ранніх променевих реакцій, які виникають в шкірі під час променевої терапії.
Індуративний набряк може бути наслідком пізніх променевих реакцій, які розвиваються кілька місяців або років після лікування і характеризуються збільшенням щільності тканин в зоні опромінення.
Коли пацієнтам з обтяженим онкологічним анамнезом рекомендовано почати онкоскринінг колоректального раку згідно рекомендацій Європейської асоціації ендоскопії?
a. При появі відповідних скарг.
b. З 40 років.
c. 3 45 років.
d. У віці, в якому у родича було діагностовано колоректальний рак, мінус 5 років
Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації ендоскопії, особам з обтяженим онкологічним анамнезом (наприклад, із родинними випадками колоректального раку) рекомендовано починати онкоскринінг колоректального раку з віку 45 років. Для осіб без ризикових факторів, онкоскринінг може починатися з 50 років. Онкоскринінг колоректального раку може включати тест на кров в калі, колоноскопію та інші методи.
В якому випадку ендоскопічне видалення неоплазії товстої кишки неможливе?
а. При наявності 10 і більше неоплазії.
b. При розмірі неоплазії більше 5 см.
c. . При ознаках ризику перфорації товстої кишки.
d. При відсутності ямкового малюнку на поверхні неоплазії, значне потовщення поверхневих судин (Kudo Vn, JNET 3)
d. При відсутності ямкового малюнку на поверхні неоплазії, значне потовщення поверхневих судин (Kudo Vn, JNET 3) – це ознаки того, що неоплазію не можна видалити ендоскопічним шляхом.
В якому випадку після ендоскопічного видалення неоплазії пацієнту показане хірургічне втручання, що передбачає резекцію кишки?
a) Наявність зубчастої аденоми товстої кишки з важкою дисплазією залоз.
b) Наявність поверхневої підслизової інвазії (sm1).
c) Наявність глибокої підслизової інвазії (sm2).
d) Фрагментація новоутворення під час ендоскопічного видалення
Після ендоскопічного видалення неоплазії показане хірургічне втручання з резекцією кишки в разі наявності глибокої підслизової інвазії (sm2). Такі пацієнти мають підвищений ризик локальної рецидиву та метастазування, тому рекомендується виконання резекції кишки для досягнення радикальності лікування. Для пацієнтів з зубчастою аденомою з важкою дисплазією (high-grade dysplasia) та поверхневою підслизовою інвазією (sm1) ендоскопічне видалення може бути достатньою терапією.
Мета маркування пухлинного ложа під час операції з приводу раку молочної залози?
a) для бустерного підведення дози під час променевої терапії.
b) для подальшої візуалізації ложа пухлини після лікування.
c) для визначення “ чистоти” країв
d) для абластики під час оперативного лікування
d) для абластики під час оперативного лікування. Маркування пухлинного ложа під час операції з приводу раку молочної залози зазвичай використовується для допомоги хірургу в визначенні меж видалення тканин. Це дозволяє забезпечити повну резекцію пухлини з максимально можливим збереженням навколишніх здорових тканин і запобігти повторенню захворювання.
Можливі ускладнення після установлення кліпси у тканину молочної залози:
a) алергічна реакція, зміна прилеглих тканин пухлини.
b) зміщення та екструзія кліпси, гематома.
c) абсцеси, флегмони.
d) регіонарне метастазування пухлини
b) зміщення та екструзія кліпси, гематома є найбільш частими ускладненнями після установлення кліпси у тканину молочної залози.
Сучасний погляд на циторедуктивні втручання полягає у:
a) Видаленні всіх макроскопічних вогнищ
b) Виконанні системної тазово-поперекової лімфаденектомії
c) Можливості залишати дрібні (<1 см) вогнища канцероматозу
d) Обов’язковому неоад’ювантному лікування
Зараз сучасний погляд на циторедуктивні втручання уражається на максимальне можливе видалення всіх макроскопічних та мікроскопічних залишків пухлини, з метою зменшення ризику рецидиву та покращення перспектив. Це може включати не тільки хірургічне втручання, але й неоад’ювантну терапію, системну та регіонарну хіміотерапію, а також радіотерапію. Також можуть виконуватися лімфаденектомії, але не завжди обов’язково.
Кардіодіафрагмальні лімфатичні вузли необхідно видаляти:
a) У всіх хворих
b) За наявності канцероматозу куполів діафрагми
c) Лише торакоскопічно
d) При наявності ознак їх пухлинного ураження
Варто обрати відповідь d) При наявності ознак їх пухлинного ураження. Видалення кардіодіафрагмальних лімфатичних вузлів (КДЛВ) є частиною етапу радикальної операції при деяких видів раку, наприклад, при раку шлунка, легенів, підшлункової залози та інших. Але при відсутності ознак пухлинного ураження, вони можуть залишатись незадіяними.
Доцільність видалення кардіодіафрагмальних лімфатичних вузлів за наявності залишкової хвороби:
a) Доцільно у будь-якому випадку
b) Доцільно при їх розмірі >2 см
c) Доцільно після неоад’ювантної хіміотерапії
d) Не має суттєвого впливу на безрецидивну та загальну виживаність
Видалення кардіодіафрагмальних лімфатичних вузлів за наявності залишкової хвороби є обговорюваним питанням у онкології і залежить від кількох факторів, таких як стадія залишкової хвороби, розмір та кількість уражених вузлів, наявність інших ускладнень та можливості хірургічного втручання. Зазвичай, видалення кардіодіафрагмальних лімфатичних вузлів виконують при наявності пухлинного ураження в цих вузлах, а також у випадках, коли розмір уражених вузлів більше 2 см або при плануванні радикальної операції. Доцільність видалення кардіодіафрагмальних лімфатичних вузлів після неоад’ювантної хіміотерапії також потребує індивідуального підходу і може залежати від багатьох факторів. Загалом, рішення про видалення кардіодіафрагмальних лімфатичних вузлів повинне прийматися індивідуально для кожного пацієнта в рамках мультидисциплінарного підходу. Для даного питання найбільш правильна відповідь буде “d) Не має суттєвого впливу на безрецидивну та загальну виживаність”.
Лідуюча роль у виникненні гепатоцелюлярної карциноми належить:
a) Вірусним гепатитам В і С
b) Вживанню алкоголю
c) Афлотоксинам
d) Цукровому діабету
Відповідь: a) Вірусним гепатитам В і С
До якої з груп ризику буде віднесено пухлину ендометрію G3, II стадії, ендометріоїдної гістології, з виявленими мутаціями POLE, р53abr, pMMR?
а) Низького ризику
b) Проміжного ризику
с) Високого проміжного ризику
d) Високого ризику
За заданими характеристиками пухлини, її можна віднести до високого проміжного ризику. Мутації в генах POLE, p53 та позитивні показники на дефіцити MMR вказують на високий ризик прогресування пухлини та розвиток рецидивів.
Опубліковано